Осы 3 есепті шешіп беріңіздерші, алдын ала үлкен рахмет)​

Матеріальне становище його батьків було дуже скрутним; тому, не зважаючи на виражений потяг молодого Джорджа до знань, батьки не змогли дати йому систематичної освіти й, окрім початкових класів школи для дітей бідняків, Буль не вчився в жодному навчальному закладі. Втім, можливо, частково цією обставиною пояснюється виняткова оригінальність Буля і свіжість його думки, яка ніколи не шукала второваних шляхів: адже він не відчував тиску традицій, втілених у налагодженій системі масової освіти. Нешаблонність наукової творчості Буля і всієї його наукової зовнішності затримала і дійсне визнання заслуг Буля, яке прийшло лише тоді, коли самого Буля вже давно не було в живих.

Прагнення Буля до освіти радувало його батьків; проте вони не мали можливості віддати його до хорошої школи й не могли допомагати йому в заняттях консультаціями або порадами. Хлопчиком Буль самостійно вивчив латину і грецьку, які проходилися у ті роки в усіх аристократичних школах, — і це не зважаючи на те, що великим ускладненням виявилась відсутність в оточенні Буля осіб, які б знали ці мови. У 12 років він вже друкував у місцевих виданнях свої переклади з Горація, — але це не приносило грошей, а сім'я їх украй потребувала.

З ранніх років почався трудовий шлях Буля, схожий на шлях багатьох героїв Діккенса: Буль довго шукав роботу, яка давала б якийсь заробіток і у той же час залишала б можливість для подальшої самоосвіти. З шістнадцяти років Буль почав працювати помічником учителя в приватній школі в Донкастері й, так або інакше, продовжував викладання на різних посадах впродовж усього життя. Лише після довгих болісних пошуків і багатьох невдалих спроб влаштуватися, Булю вдалося відкрити маленьку елементарну школу, в якій він викладав сам; грошей це давало мало, але залишало деяке дозвілля. У процесі занять з учнями Буль вперше звернувся до математики — і шкільні підручники привели його у сум'яття своєю нестрогістю і нелогічністю. Прагнучи зрозуміти, чим насправді є математика, Буль звернувся до творів класиків науки і самостійно простудіював великі праці Лапласа і Лагранжа. У зв'язку з цими заняттями у нього з'явилися перші самостійні ідеї — і, на його щастя, Д. Грегорі, що заснував незадовго до того «Кембріджський математичний журнал», відразу ж оцінив глибину думки й оригінальність стилю провінційного вчителя, який присилав йому свої статті; дружба Грегорі й Буля, що зародилася у ті роки, зіграла велику роль в житті останнього.

Объяснение: