Синквейн на тему ливонская война​

война

бессмысленная кровопролитная

ранит уничтожает убивает

самое ужасное на Земле

смерть

страница синквейна Синквейн на тему Война война

тотальная, беспощадная

стреляют, пытают, побеждают

всякий, стоящий за войну – уже лежащий

страдание

страница синквейна Синквейн на тему Война война 

отечественная, мировая

взрывают, расстреливают, сдаются

война – величайшее горе, в особенности в условиях современной военной техники

разрушения

страница синквейна Синквейн на тему Война война

кровопролитная жестокая

воюют, убивают, умирают

с войны никто не возвращается таким, каким туда ушел

борьба

страница синквейна Синквейн на тему Война и мир война и мир

признанный, величайший

отражает, поражает, возвышает

описываются события войн против Наполеона

роман-эпопея

страница синквейна Синквейн на тему Волга Волга

крупнейшая, красивая

течет, собирает, принимает 

магистраль пяти морей

царица рек в Европе

страница синквейна Синквейн на тему Волны волны

электромагнитные гравитационные

переносятся, генерируются, затухают

распространение в пространстве с течением времени возмущения физической величины

возмущение

страница синквейна Синквейн на тему Волны жизни волны жизни

сезонные несезонные

ослабевают, увеличиваются, усиливаются

колебания (или флюктуации) численности особей в популяции 

популяционные волны

страница синквейна Синквейн на тему Волны механические механические волны

поперечные, продольные

смещаются, распространяются, переносят

распространение колебаний от точки к точке, от частицы к частице в упругой среде

волны

страница синквейна Синквейн на тему Волны электромагнитные электромагнитные волны

сверхдлинные, ультракороткие

распространяются, передаются, перемещаются

возникают вследствие связи между изменениями электрического и магнитного полей

электромагнитное излучение

Утворення, політичний устрій та основні віхи історії держави

Меровінгів.

У 486 р. внаслідок франкського завоювання в Північній Галлії виникла Франкська держава, на чолі якої стояв вождь салічних франків Хлодвіг (486--511) з роду Меровея (народжений морем, звідси династія Меровінгів). Так розпочався перший період історії Франкської держави -- з кінця V до кінця VII ст., названий меровінзьким. За Хлодвіга була завойована Аквітанія (507), за його наступників -- Бургундія (534), остготи відступили франкам Прованс (536).

До середини VI ст. Франкська держава включала майже всю територію колишньої римської провінції Галлії. Франки підпорядкували собі також кілька гер-манських племен, що жили за Рейном: верховну владу франків визнали тюринги, алемани і бавари; сакси вимушені були платити їм щорічну данину.

Франкська держава проіснувала значно довше, ніж інші варварські королівства континентальної Європи. Процес феодалізації відбувався тут у формі синтезу пізньоримських і германських родоплемінних відносин.

Найважливішим джерелом для вивчення суспільного устрою франків (переважно Північної Галлії) в меровінзький період є одна з найвідоміших варварських "правд" І -- "Салічна правда". Це запис судових звичаїв салічних франків, зроблений, як вважають, на початку VI ст., тобто ще за життя (а можливо, і за наказом) Хлодвіга. Римський вплив позначився тут набагато менше, ніж в інших варварських "правдах", і виявляється головним чином у зовнішніх рисах: латинська мова, штрафи в римських грошових одиницях.

"Салічна правда" відображає архаїчні порядки первіснообщинного ладу, що існували у франків ще до завоювання. Але в ній містяться і нові дані -- відомості про зародження майнової і соціальної нерівності, приватної власності на рухоме майно, права успадкування на землю і, нарешті, держави.

* Франкське королівство меровінзького періоду з кінця VI -- початку VII ст. було вже ранньофеодальним суспільством, хоча процес феодалізації в ньому розвивався досить повільно. Аж до кінця VII ст. основним станом цього суспільства залишалися вільні дрібні землевласники, на півночі ще об'єднані у вільні общини-марки. Початок феодалізації франкського суспільства супроводжувався зародженням ранньофеодальної держави.

* Король зосередив у своїх руках усі функції держав-

ного управління, центром якого став королівський двір. Влада короля ґрунтувалася передусім на тому, що він був найбільшим землевласником у державі, очолював численну, особисто віддану йому дружину.

Державою король управляв як особистим господарством: дарував своїм наближеним у приватну власність ті землі, що раніше становили всенародну, племінну власність, довільно розпоряджався державними прибутками, що надходили до нього у вигляді податків, штрафів і торгового мита.

Королівська влада спиралася на підтримку класу великих землевласників. З моменту виникнення держава всіляко захищала інтереси цього класу феодалів і сприяла своєю політикою розоренню і закабаленню віль-них общинників, зростанню великої земельної власності, організовувала нові завоювання.

У центральному управлінні Франкської держави збереглися лише слабі залишки минулої первіснооб-щинної організації у вигляді щорічних військових огля-дів -- "березневих полів".

Вимушені рахуватися з великими землевласника-ми, франкські королі періодично скликали збори найзначніших магнатів, де обговорювали загальнодержавні питання.

Управління графством -- більшою територіальною одиницею -- цілком перебувало в руках королівської посадової особи -- графа, який був головним суддею и графстві й стягував на користь короля третину всіх судових штрафів.

Найповніше збереглося самоврядування в сільській общині, яка на сільському сході обирала своїх посадо-вих осіб, творила суд за дрібними правопорушеннями і стежила, щоб дотримувалися звичаї марки.

Зростання великого землеволодіння і приватної влади великих землевласників вже за сина Хлодвіга призвело до ослаблення королівської влади. Позбувшись унаслідок щедрих земельних роздавань значної частини своїх володінь і прибутків, франкські королі вияви-лися безсилими в боротьбі з сепаратистськими спряму-ваннями великих землевласників. Після смерті Хлод-віга почалося дроблення Франкського держави.

Объяснение: