2. Дієприкметниковий зворот се реченні (розділові знаки пропущені) А) Вишита сорочка нагадувала Надії про її люблячу маму

Б) Утомлена бабуся розповідала різні історії своїм онукам.

в) Слово передане від батька до сина летітиме крізь бурі і дош.

Г) Із жалем за втраченим літом обірване листя летить.​

- привіт!

- привіт! підеш сьогодні з нами кататися на велосипеді до парку?

- я б залюбки та не можу! справа в тому, що в мене сестричка захворіла. зараз до аптеки поспішаю, за ліками. а потім буду наглядати за нею, доки батьки з роботи повернуться.

- дуже шкода! а що з сестрою?

- мабуть, застудилася. в неї підвищилася температура та голова болить. через те ще й настрій зіпсувався, то вона капризує весь час.

- це дуже неприємні відчуття. коли хворієш, весь світ не милий.

- та не кажи. недарма нам весь час кажуть цінувати здоров’я та піклуватися про себе. та хто ж слухає, поки не захворіє!

- так, нажаль, ми часто байдуже ставимося до свого здоров’я. коли здоровий, здається, що так воно й повинне бути, і буде завжди.

- от і я про це задумався. сестричка в мене завжди була «кімнатною рослиною». погано холод переносить. зарядку робити не хоче, гартуватися теж. треба буде самому зайнятися оздоровчими вправами та й її долучити. а то – які слабенькі стали, трохи похолодало на вулиці, одразу застуда.

- правильно. а то весь час доведеться на ліках сидіти – хіба це здоров’я? треба гуляти частіше на свіжому повітрі – це корисно. тож, якщо все ж звільнишся, приїжджай до парку кататися. ми збираємося біля п’ятої години.