 Дай ПИСЬМЕННЫЕ РАЗВЕРНУТЫЕ ответы на вопросы: Анализ последней части рассказа.

1.Какие высокие нравственные ценности, которые определили жизнь не одного поколения, находит рассказчик, заглядывая в далекие годы своего детства?

2. В чем особенность построения заключительной части рассказа “Школьная фотография жива до сих пор...”?

- Вся жизнь деревни в этих фотографиях, здесь и погибшие на войне. Смешные фотографии связаны с трагедией жизни.

3. Какой нравственный урок несет история, рассказанная писателем? Что должен делать человек, чтобы сохраниться в памяти? Чем интересен и полезен этот рассказ нашим современникам?​

Яка вона-людина античності?

Коли ми на уроках історії вивчаємо Давню Грецію та Рим, або читаємо «Одіссею» та «Іліаду», ми намагаємося уявити, якими були люди, що жили в ті часи. Якою вона була, людина античності? Ті, хто дивився на гладиаторські бої та театральні вистави у амфітеатрах, міг почути Сократа, Платона чи Арістотеля? ті, хто брав участь в Олімпійських іграх - ще тих, античних?

Я вважаю, що люди як такі не дуже відрізнялися від нас. Всі вони чогось прагнули, любили один одного, виховували дітей, мріяли про краще життя. Суспільство в ті часи було не таке, як зараз, це так. Тоді було рабовладіння, тобто були вільні люди та раби. Давня Греція та Рим не були єдииними країнами, а було багато самостійних провінцій та міст-полісів. Відстані меж ними ускладнювали зв'язок: люди пересувалися щонайшвидше зі швидкістю коня. Це зараз ми можемо розмовляти з друзями з інших країн, а тоді про далекі країни розповідали легенди - мовляв, там люди з собачими головами живуть. а там ще хтосьтакий страшний або дивний. І люди в це вірили, бо перевірити не могли. Тобто знаний світ був тоді меншим за розміром. А ще люди вірили у багатьох богів, які поводилися як люди.

Але, незважаючи на все це, люди античності були схожі на нас, бо людина - завжди людина.