Ми йшли стежкою мовчки в густих лозах. Діди йшли попереду з сітками і хропачами дуже повільно, ніби на звичайну нічну рибну ловлю, і, здавалося, не звертали жодної уваги ні на гарматну стрілянину, ні на рев німецьких нахабних літаків,— одним словом, увесь німецький феєрверк, що так замучив нас за останні дні важкого відступу, для них ніби не існував зовсім.
— Слухай, батьку! Ти не можеш іти трохи швидше? — звернувся до Платона Троянда.
Платон не одповів.
— Слухайте, діду, ви не можете іти трохи швидше?— стримуючи дрижаки, спитав Троянда ще раз.
— Ні, не можу,— одповів Платон. — Чого ви отакий швидкий стали, хто вас знає? Старий я вже швидко ходити. Одходив уже своє.
— Скажіть, а де ж річка? Далеко річка?
— А ось і річка.
Дійсно, лоза зразу кінчалась, а ми вийшли на чистий піщаний висип. Перед нами була тиха широка Десна. За річкою крутий берег, а далі, праворуч, другий висип і лози. За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.
Сонце давно вже зайшло. Але його проміння освітлювало ще з-за горизонту верхи велетенського нагромадження хмар, що насувалися з заходу на все небо. Хмара була важка, темно-темно-синя, унизу зовсім чорна, а самий верх її, самий вінець майже над нашими головами, було написано шаленими крученими криваво-червоними і жовтими мазками. Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар. І все це одбивалося у воді, і здавалося, що ми стояли не на землі, що ріки немає, а міжхмарний темний простір, і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки. Небо було надзвичайне. Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.
Риба боялася такої ночі і шугала по висипах на мілині. Десь за нами і ліворуч попід хмарою носилися ракети, мов змії. Було видно. Світило жовтуватим відблиском жовтої корони хмар. Гриміли гармати. Ми стояли нерухомі. Було щось надзвичайне, урочисте і грізне. Усі примовкли і розгубилися, немов перед якоюсь виключною подією.
— Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уже повезем, тікайте, чорт вашу душу бери... Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас.
Ми розсілися у човні мовчки, і кожний думав свою невеселу думку.
— У тебе готово, Савко?
— Можна.
А хмар наперло... Ач, що робиться! Страшний суд, чи що, починається? — Дід Платон подивився на небо і плюнув у долоню. Потім він узяв весло і сильним рухом одштовхнувся од берега.
Савка з онуком гребонули опачинами.
Човен був великий і старий-престарий. Він увесь був просмолений смолою і покарбований часом.
Я сидів у човні близько коло діда Платона. Я дивився на тиху чарівну річку, і на берег, і на суворого кормчого діда, що піднімався наді мною на фоні урочистого неба
139
450
Ответы на вопрос:
если пересказ то ты сам должен почитать и пересказать учителю в этом интернет не
Вперше я її побачила коли була ще зовсім маленька. вона йшла, немов летіла. її професія загадкова й впливає на вибір кожного. вона військовий журналіст. грім гармат, безперервні постріли та нескінченні рани військових не лякають її, а навпаки порушують до дій. вона звикла говорити тільки правду, доносити її до кожного серця, захищати воля й свободу своєї країни. події в нашій рідній країні змусили її стати волонтером, навчили її іншим та боротися за життя багатьох військових. з часом і вона також взяла до своїх рук зброю, навчилася важкою артилелією, стріляти з літака. мабудь, вона знайома кожного, відчайдушна й загадкова надія савченко. так, скажите ви, адже вона помилилася. кожен же має право на помилку, кожен може щробути неправильний вибір і задихатися від його последствий, благаючи про . але вона в певній мірі і досі не здалася, вона ще намагається тримати штурвал свого життя в своїх руках. вона є приклад для наслідування кожного. надія й справді щира партіотка рідної землі!
Реши свою проблему, спроси otvet5GPT
-
Быстро
Мгновенный ответ на твой вопрос -
Точно
Бот обладает знаниями во всех сферах -
Бесплатно
Задай вопрос и получи ответ бесплатно
Популярно: Українська мова
-
Маша2004112428.10.2021 15:14
-
goratkin200520.07.2022 12:54
-
Mauntians09.12.2021 23:22
-
indirsuleimano27.09.2022 21:07
-
имилька24.01.2021 08:35
-
sharopoamir0515.05.2022 05:04
-
CoolSansSkeleton19.06.2020 16:25
-
Adelinchik230902.04.2021 05:15
-
Глебюдон11.05.2021 16:10
-
Агентство1020304011.05.2021 18:45
![Caktus Image](/tpl/img/cactus.png)
Есть вопросы?
-
Как otvet5GPT работает?
otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса. -
Сколько это стоит?
Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны. -
Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?
Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое! -
В чем отличия от ChatGPT?
otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.