КЛАСС!! Аналіз музичного твору "Реве та стогне Дніпр широкий"

просто пока покапокаорро

Тема: оспівування річки Дніпро, як символу історичної долі українського народу.

Головна думка: замилування Дніпром – річкою, що уособлює Україну.

 

Художні засоби.

Епітети: Дніпр широкий, верби високі, блідний місяць.  

Постійні епітети: синім морі.

Уособлення: реве та стогне Дніпр, місяць із хмари виглядав, сердитий вітер завива, гне верби.

Метафора: «горами хвилю підійма», «сичі в гаю перекликались».

Порівняння: «місяць ..., неначе човен в синім морі, то …».

Повтор (тавтологія): «то виринав, то потопав», «раз у раз», «де-де».

Звукопис (передача слухових вражень): «Дніпр реве та стогне», «вітер завива», «сичі перекликались», «ясен скрипів».

Алітерація (звук [р] - твердість та рішучість): «Реве та стогне Дніпр широкий».

Антитеза (протиставлення): «то виринав, то потопав».

Інверсія (зміна порядку слів): «Реве та стогне Дніпр широкий».

Кількість строф: три.

Вид строфи: катрен (чотиривірш).

Рими: завива – підійма, широкий – високі, пору – морі, виглядав – потопав, співали – перекликались, гомонів – скрипів.

 

Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою.  

Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»  став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський.

Объяснение:

Музыка к трагедии Гёте «Эгмонт» была закончена Бетховеном два года спустя после создания пятой симфонии, в 1810 году. Увертюра — первый из девяти номеров этой музыки. Трагедия привлекла Бетховена своим героическим содержанием. События «Эгмонта» относятся к XVI веку, когда народ Нидерландов восстал против своих поработителей — испанцев. Борьбу народа возглавил граф Эгмонт, смелый и мужественный человек. Эгмонт гибнет, но народ завершает начатое им дело. Восстание закончилось победой в 1576 году. А в 1609 году было заключено перемирие, по которому Испания признала независимость части Нидерландов.

Увертюра «Эгмонт» — произведение одночастное. В увертюре Бетховен сумел показать основные моменты развития трагедии в сжатой форме.
Увертюра начинается медленным вступлением . Здесь даны две резко контрастные темы. Первая из них, аккордовая, звучит торжественно, властно. Низкий регистр, минорный лад придают ей мрачную, зловещую окраску. В оркестре ее исполняют струнные инструменты. Медленный темп, характерный ритм темы напоминают величавую поступь сарабанды:
Вторую тему «запевает» гобой, к которому присоединяются другие деревянные духовые инструменты, а затем и струнные. В основе мелодии лежит очень выразительная секундовая интонация, которая придает ей скорбный характер. Тема воспринимается как жалоба:
Зная содержание трагедии Гёте, можно с определенностью говорить о воплощении здесь образов двух враждебных сил: угнетателей-испанцев и страдающего под их властью нидерландского народа. Борьба этих сил составляет основу трагедии Гёте, развитие соответствующих музыкальных тем является содержанием увертюры.