краткий пересказ дуброского 11 глава
!Н.Е.К.Р.А.Т.К.О.Е. С.О.Д.Е.Р.Ж.А.Н.И.Е!

Глава 11.

В этой главе Пушкин рассказывает о

знакомстве Дубровского с настоящим

французом-учителем для Саши. Это

случилось на станции. Дубровский

предложил французу 10 тысяч за его

рекомендательное письмо и документы.

Дефорж с удовольствием согласился.

Тогда Дубровский отправился в усадьбу

Троекурова в качестве учителя под именем

Дефорж. Его сразу полюбили все домашние.

Троекуров за храбрость, Маша за внимание,

Саша за снисходительность и понимание,

остальные за доброту и приветливость.

В этой главе описывается событие, произошедшее ранее. На постоялом дворе их двое. В ожидании свежих лошадей оказывается, что одна из них, скромная иностранка, отправляется служить в Покровское в качестве гувернера. Другой, одетый в офицерский мундир, предлагает французу солидную сумму денег за его бумаги, предлагая вернуться домой. Он с удовольствием соглашается.

Таким образом, Дубровский смог занять место воспитателя своего сына, Кирилла Петровича. Он не мог удержаться от того, чтобы отомстить лжесвидетелю Спицыну, отобрав у него деньги. На следующее утро перепуганный Антон Пафнутич сделал вид, что ничего особенного не произошло, и поспешно вышел из дома Троекурова.

Характеристика Енея в поемі “Енеїда” Котляревського Еней — «хлопець хоть куди козак», троянський царевич, утікач з Трої, головний герой твору «Енеїда» І. Котляревського. Це суперечливий персонаж, з одного боку, ледачий, «на всеє зле проворний», занадто любить пиячити, гуляти, з іншого боку, коли йдеться про інтереси троянців, громадський обов’язок, Еней веде себе достойно, навіть героїчно. Портрет, зовнішність Енея:

Цей відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга Еней не молодий: його син від першого шлюбу Іул — юнак, «військо-ватажок начальний». Проте Еней перебуває в самому розквіті сил, бо в південних країнах одружуються дуже рано: дівчата — в 12–14 років, хлопці — в 14–15, нерідко і раніше Прямий, як сосна, величавий, Бувалий, здатний, тертий, жвавий, Такий, як був Нечеса-князь, На нього всі баньки п’ялили, І сами вороги хвалили, Його любив всяк — не боявсь.

Риси характеру Енея 1. Позитивні: а) сміливість і відчайдушність; б) завзятість і розсудливість; в) відвага і хоробрість; г) близькість до народу; д) простота і щирість; е) уміння швидко орієнтуватися в обстановці; є) критичне ставлення до самодержавства, панства. 2. Негативні: а) легковажність і безжурність; б) нестійкість і непослідовність; в) пристрасть до хмільних напоїв; г) боягузливість і безпорадність. Образ Енея “Енеїда” Котляревського Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п’є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але за розвагами та пиятикою він забуває навіть про мету свого життя, начертану на скрижалях небесних,— побудувати нове царство, і Зевс мусить не дуже чемно нагадувати йому про це. Побратимів собі він вибирав не по силі розуму чи відвазі, а по тому, хто міг більше випити. Не раз автор говорив, що Еней був «п’яний до втрати людської подоби, а потім мучився на похмілля, але, легковажний і безпечний, він і не подумав змінити б життя. З похмілля у Енея «опухли очі, як в сови, і весь обдувся, як барило» Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:… моторний, Ласкавий, гарний і проворний, І гострий, як на бритві сталь.