Мақал мәтелдеді аяқтап жазу ​

1. Ақыл дария алсаң да таусылмайды

Жер қазына сауса да таусылмайды

2. Атасы жер жырта білмегеннің,баласы тұқым себе білмейді

3.Алтын болмаса зергер қор болар

Жер болмаса диқан қор болар

4.Жері азған елде тоқшылық болмайды

Ері ынтымақты елде,жоқшылық болмайды.

5.Көлдің көркі құрақ,таудың көркі бұлақ

6.Тары жеген тарықпас.

7.Сөз анасы-құлақ,су анасы-бұлақ,жол анасы-тұяқ.

8.Орманшы отынға жарымайды.

Людини,

Перший старатель, кульгавий і хворий, шкандибає і повзе до моря, борючись за життя, поїдаючи сиру рибу та птахів. Він рикає на диких звірів, намагаючись їх відлякати. Людина ця зовні вже не схожа на людину, але в душі продовжує нею залишатися. Жага до життя, тяга до неї не дають йому померти. Незабаром старатель знаходить людські кістки — це все, що залишилося від Білла, на якого напали вовки. Спочатку змученому герою хочеться зловтішно сміятися. Але в ньому прокидається почуття жалю. Він розмірковує, що Білл, здатний кинути його в біді, обгриз би і його кістки. Але сам він вирішує не чинити так. Золото Білла, що розсипали по землі вовки, він теж не бере з собою.

Таким чином, чоловік з жорсткими рудими вусами є протилежністю першого старателя, Білла. На його долю випало багато як фізичних, так і моральних випробувань. Він пережив страшенні муки голоду, страждання від крижаного холоду Аляски, зіткнувся зі зрадою товариша… Але попри все це залишився Людиною та в битві з суворою долею вийшов переможцем.