1817-1820 год Придворная жизнь Жуковском​

Судьба Жуковского в очередной раз определилась случайно, в силу внешних обстоятельств: в конце апреля 1817 года в Дерпт прибыл Г. А. Глинка воспитателя при великих князьях Николае и Михаиле, назначенный также учителем русского языка молодой супруги великого князя Николая прусской принцессе Фредерики-Луизы-Шарлотты-Вильгельмины. Глинка был тяжело болен, но не мог оставить должности, не предложив замены, и поэтому обратился к Василию Андреевичу. Тургеневу Жуковский сообщал, что место чрезвычайно выгодное: 5000 рублей жалованья, квартира во дворце великого князя, занятия ежедневно по одному часу, прочее время свободное. «Обязанность моя соединена будет с совершенною независимостью. Это главное!.. Это не работа наёмника, а занятие благородное… Здесь много пищи для энтузиазма, для авторского таланта»

Ещё в ноябре 1817 года Н. М. Карамзин шутливо писал Жуковскому, что пытается приискать ему невесту. А. Н. Веселовский отмечал, что придворная служба и опыт «романтической любви» вновь даровали вкус к жизни 36-летнему Жуковскому и обострили в нём «тоску по счастью семейственной жизни». К 1819 году он увлёкся 22-летней фрейлиной императрицы графиней С. А. Самойловой, что проявилось в стихотворении «Платок графини Самойловой» — барочной фантазии по образцам А. Поупа. Отношения выстраивались по той же схеме, что и с М. Протасовой — осознавая разницу в социальном положении, робкий романтик не смеет препятствовать чужому счастью; объяснение состоялось — но не привело ни к чему

Осень 1819 года для Жуковского под знаком Гёте и Байрона. Он перевёл «Путешественника и поселянку» и начало стихотворного посвящения Гёте к одному из его сборников («Взошла заря. Дыханием приятным…»). А. И. Тургенев откровенно писал Вяземскому, что «Жуковский Байроном бредит и им питается». Вскоре князь Трубецкой и Н. И. Тургенев предложили Василию Андреевичу ознакомиться с уставом Союза благоденствия. В присущем ему риторическом стиле Жуковский отказался вступать в его ряды, ибо «счастливым почёл бы себя, если б мог убедиться, что в состоянии выполнить требования этого устава»

На прикладах доведи, що охорона природи - справа всіх людей на Землі.

Природа не має кордонів, тому забруднене повітря, вода з одної території переміщається на іншу.

Внаслідок викидів відходів спалення відчувається глобальне потепління, що в подальшому може призвести до загибелі людства.

Чорнобильська катастрофа завдала шкоди природі багатьох країн, досі негативно впливає на довкілля.

2. Як наша держава дбає про захист природи?

• видано укази про охорону повітря, води, ґрунту від забруднення;

• спеціальні державні органи беруть проби води, повітря, ґрунту;

• діють екологічні організації;

• створені природоохоронні території та заклади;

• видана Червона книга України;

• запроваджені штрафні санкції за знищення довкілля;

• вздовж транспортних шляхів висаджують тополі, каштани, липи (вони якнайкраще вбирають викидні гази автомобілів); поблизу підприємств хімічної промисловості – осики та ясени.

3. Склади розповідь про значення Червоної книги України. Як ти вважаєш, чому книгу назвали червоною?

Вважається, що жива істота перебуває в небезпеці, коли загальна кількість особин виду менша ніж тисяча або народжується менше особин, ніж помирає. Зникаючими, або вимираючими  вважають види, яким загрожує вимирання, тобто повне зникнення.  

Червона книга України - природоохоронний документ державного значення. Він складається з двох частин - Тваринний і Рослинний світ. До Червоної книги України останнього видання 2009 року внесено 542 види тварин і 826 видів рослин і грибів. Вона містить відомості про зникаючі види рослин, тварин, грибів і поради щодо їхнього примноження.  

Книгу назвали червоною, бо вона є застереженням для людей, щоб не допустити зникнення цих живих організмів. Якщо людина знатиме і берегтиме рослини і тварини Червоної книги, вона долучиться до загальної справи збереження рідкісних та зникаючих видів.  

4. Наведи приклади рослин і тварин, занесених до Червоної книги України.

Рослини: підсніжник білосніжний, конвалія, первоцвіт, крокус, цибуля ведмежа, зозулині черевички, ковила,  сонцецвіт крейдяний, орлики чорніючі, тюльпан Шренка, півонія кримська.

Тварини: рись звичайна, зубр, саламандра плямиста, борсук, заєць білий, лосось чорноморський, коник морський чорноморський, жаба прудка, гадюка степова, сокіл-сапсан, дрохва, видра річкова, їжак вухатий, тюльпан скіфський росте тільки в заповіднику «Асканія-Нова» на Херсонщині.

Попрацюйте в групах. Складіть пам'ятку «Правила поведінки у природі».

- Не виривай, не ламай гілля, не зривай квітки дикорослих рослин.

- Під час екскурсій у природу ходи вже прокладеними стежками й не затоптуй рослини.

- Насаджуй дерева.

- Економно витрачай папір і воду.

- Не сміти в навколишньому середовищі.

- Підгодовуй взимку птахів.

- Не лови рибу в період нересту.

Сторінка природодослідника. Практична робота «Складання Червоної книги своєї місцевості».  

Завдання 1. Поцікався у дорослих, яких рослини і тварин стало значно менше, а які, можливо, взагалі зникли на території твоєї місцевості, чи збереглися лише в одному місці. Все, про що дізнаєшся, занотуй у зошиті.

Завдання 2. Склади Червону книгу своєї місцевості за зразком Червоної книги України (див. Додатки).

Дикорослі лікарські рослини: валеріана лікарська, конвалія звичайна, деревій звичайний, арніка гірська, кропива дводомна, подорожник великий, ромашка лікарська, цикорій дикий, чистотіл звичайний.

Завдання 3. Склади перелік заходів, які до зберегти і збільшити чисельність організмів з Червоної книги, яку ти склав. Посильні для тебе заходи здійсни сам.

Объяснение: