Переказ почутого про створення картини "Запорожцi пишуть листа турецькому султану"​

Хтось уголос прочитав збитошне послання з Запорозької Січі турецькому султанові, що здавна ходило в численних версіях і вповні відображало суспільні настрої після переможної війни з Османською імперією, яка щойно закінчилася. Присутній при тому 33-річний Ілля Рєпін, уродженець української Слобожанщини, повернувшись до себе в студію, відразу накидав вугіллям ескіз сцени козацької творчості. Вона йому явилася мовби якась "симфонія людського реготу", що втілювала ворохобний дух козацької вольниці. Але ці слова з'являться потім, а тоді художник, ніби розгубившись перед складністю задуму, надовго покинув роботу над картиною.

Після довгого літнього часу на відпочинок, першого дня у школі зустрілися дві подруги Аня і Людмила. І зав"язалася в них розмова :

- Привіт, Ане ! - мовила Людмилка.

- Привіт , Людмилко !- відповіла Аня.

- Ти така засмагла, Ане! Ти , мабуть, десь відпочивала цим літом?

- Так, це й дійсно так. Я була на морі, у чудовому місті Херсон. У мене повно нових вражень ! Я вперше, цього літа, побувала в тому мальовничому місці, побачила тутешнє море. Ще, я була  в аквапарку, де каталася на різних водних атракціонах . Я засмагала та купалася. Мені дуже сподобався мій відпочинок на морі цього року!

- Так , дійсно , у тебя було чудове літо!

- Так, це дійсно так! А як пройшло у тебе літо , Людмилко ?, -запитала Аня.

- Цього року, Я нікуди не їздила, проте моє літо видалося чудовим! Кожного дня я купалася у нас на ставку та грала у різні ігри зі своїми друзями. На кінець літа, я повторювала вивчений матеріал та готувалася до школи.

- Я рада , що у нас обоїх гарно пройшло літо. Добре, бувай, зустрінемось .

- Гаразд, бувай!

Удачи если что както скороти я старался.