Мог ли михаил юрьевич лермонтов принимать участие в бородинском сражении? почему?

Михаил Юрьевич Лермонтов родился, когда Отечественная война 1812 года была окончена и победоносные русские войска уже находились в Париже. Но с детских лет он слышал рассказы об Отечественной войне от своих родных, среди которых было немало участников великого сражения. Сам отец поэта, Юрий Петрович, армейский офицер, был в 1812 году в ополчении и, наверное, рассказывал своему сыну о великой Бородинской битве. И бабушка с гордостью рассказывала внуку о своих родных братьях, прославивших себя в Бородинском сражении. Дядя, Афанасий Алексеевич Столыпин, был участником Бородинского сражения. Рассказы участников сражения оставили неизгладимый след в душе маленького Михаила.

Нет потому что когда был бой он ещё не родился

Автор знову повертається до опису останньої ночі перед дуеллю. Вітько спить із піском на животі, а сниться йому, як його ховають після дуелі. Сниться, як плаче Галя, Федько, і як голова колгоспу промовляє над труною: «Шановий товаришу Горобець». Зі страху Вітько кричить уві сні і прокидається від того, що його хтось будить. Це був Жучок, який сказав, що вже пора йти на дуель. Він дав другу поради щодо того, як треба вести себе перед стріляниною: не перечіпатися через поріг, не озиратися назад та йти з гордо піднятою головою. Хлопці йшли на поле бою засмучені, адже закоханому було важно прощатися з рідним селом, йому зовсім не хотілося вмирати, а Федько Котигорошко тихенько хнюпав носом, бо йому було шкода друга, який повинен померти як справжній мужчина.