АЛЕКСЕЙ МАКСИМОВИЧ ГОРЬКИЙ
(1868-1936)Русский и советский писатель и публицист Максим Горький (настоящее имя Алексей Максимович Пешков) родился 28 марта (16 марта по старому стилю) 1868 года в Нижнем Новгороде.

Его отец был столяром-краснодеревщиком, в последние годы работал управляющим пароходной конторой, умер от холеры. Мать происходила из мещанской семьи, рано овдовев, вторично вышла замуж, и умерла от чахотки.

Детство будущего писателя в доме деда Василия Каширина, который в молодости бурлачил, затем разбогател, стал владельцем красильного заведения, но в старости разорился.

Настоящего образования Алексей Пешков не получил, окончил лишь ремесленное училище.

В 1884 году юноша приехал в Казань с намерением учиться в университете, однако не поступил. пиши​

Нечуй-Левицький належить до числа письменників, творчість яких упродовж п’ятдесяти років «працювала» на звільнення народу з-під духовного та національного ярма.

І. Левицький – громадянин сформувався раніше, ніж І.Нечуй-Левицький – письменник. Літературну діяльність він почав у 30 років, коли події минулого і сучасного міг оцінювати усвідомлено й тверезо, коли дума про народ, драматизм його долі цілком полонили його чуйне серце.

У дитинстві значний вплив на Івана справила його нянька, баба Мотря. Його батьки жили спершу у тісному приміщенні, і діти спали на кухні, разом з нянькою. Та знала безліч пісень і казок, водила малого з собою по весіллях і хрестинах.

Любов'ю до літератури І.С.Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священником, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісня та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Через батька Іван познайомився зокрема із творістю Шевченка.

Коли малий Іван вчився ще в першому класі семінарії, під час контрактового ярмарку в Києві він побачив на вітрині французькі книжки. Першу з них ("Кривий біс" Лесажа) прочитав зі словником, а надалі всі гроші, що давав батько на гостинці, витрачав на книжки, написані французькою мовою. Так в бібліотеці майбутнього письменника з'явилися "Дон-Кіхот", твори Шатобріана та Е.Сю. Особливо пишався Іван ілюстрованою "Божественною комедією" Данте.

Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя "Думи про Нечуя", яку дуже любив.