Какие преимущества возникают когда каждый рабочий выполняют различную работу​

Разделение труда предполагает специализацию отдельных исполнителей на выпол­нении определенной части совместной работы, которую невоз­можно осуществить без четкой согласованности действий отдель­ных работников или их групп, т. е. без кооперации труда.Разделение труда характеризуется качественными и количест­венными признаками. Разделение труда по качественному при­знаку предполагает обособление видов работ по их сложности. Выполнение таких работ требует специальных знаний и практи­ческих навыков. Разделение труда по количественному признаку обеспечивает установление определенной пропорциональности между качественно различными видами труда. Совокупность этих признаков в значительной мере предопределяет организацию труда в целом.

Обеспечение рационального разделения труда на промышлен­ном предприятии в рамках того или иного трудового коллектива (бригады, участка, цеха, предприятия) является одним из важ­ных направлений совершенствования организации труда. От вы­бора форм разделения и кооперации труда во многом зависят планировка и оснащение рабочих мест, их обслуживание, методы и приемы труда, его нормирование, оплата и обеспечение благо­приятных производственных условий. Разделение труда на пред­приятии, в цехе обусловливает количественные и качественные пропорции между отдельными видами труда, подбор и расста­новку рабочих в производственном процессе, их подготовку и повышение квалификации.

Правильно выбранные формы разделения труда и его коопе­рации позволяют обеспечить рациональную загрузку рабочих, четкую координацию и синхронность в их работе, сократить по­тери времени и простои оборудования. В конечном итоге, от форм разделения и кооперации труда зависят величина трудовых затрат на единицу продукции и, следовательно, уровень произво­дительности труда. В этом состоит экономическая сущность ра­ционального разделения и кооперации труда.

ответ: незрозумілий

Объяснение:Системні недоліки української енергетики в опалювальний сезон 2014/2015 рр.стали подвійним ударом для споживачів енергоресурсів. Не тільки через війну дисбаланс в енергосистемі між виробництвом електроенергії і попитом досяг критичного рівня. Війна на Сході України і окупація Криму кристалізували проблеми, які не вирішувалися десятиліттями і врешті-решт знову призвели до віялових відключень споживачів електроенергії. На цьому тлі на енергоринку України починає розгортатися криза неплатежів.

Проблеми з поставками енергетичного палива становлять загрозу енергетичній безпеці країни давно. Розгнівані шахтарі під будівлею уряду України 28 січня підтвердили це. Їм все одно, хто винен у їх запрограмованому безробітті-коаліція, парламент, уряд, олігархи. Вони за своє, за те, що їх турбує.

Але боляче не тільки шахтарям-всій країні. І через стан сучасної енергетики теж. Сьогоднішню ситуацію можна порівняти з початком 90-х років минулого століття, коли енергосистема України через тотальну кризу неплатежів перебувала на межі розвалу. Хоча вугільні об'єднання тоді (і ще минулого року) отримували мільярдні державні дотації, а імпортований природний газ, у тому числі для енергогенерації, коштував на порядок дешевше. А структурні диспропорції електроенергетичного балансу України нівелювалися паралельною роботою з енергосистемою на той час.

Сьогодні сприйняття та усвідомлення українським суспільством ситуації в енергетиці країни, зокрема в електроенергетиці, кардинально змінюється. Стає зрозуміло, що енергосистема України знову на межі розбалансування. Але і надзвичайний стан в енергетиці не може тривати нескінченно. Зрештою, в процесі реформ структурні диспропорції енергетичного балансу країни повинні бути усунені.