Детство писателя А.Г.Алексина
Типо эссе небольшого

Детство Алексина (маленькое эссе)

Классик советской детской и юношеской литературы Анатолий Георгиевич Алексин (настоящая фамилия Гоберман) родился 3 августа 1924 года в Москве в семье участника Гражданской войны.

В школьные годы Анатолий занимался в литературном кружке, печатался в журнале "Пионер" и газете "Пионерская правда" (некоторые стихотворений были опубликованы в сборнике "Флажок", 1951).

Информация взята из (энциклопедии по литературной культуре)

Чернівецький Станіслав Болеславович народився 6 липня 1950 року на Вінниччині у селі Жван в багатодітній родині. Дуже рано втратив батька і початкову освіту здобував у школах-інтернатах в Тульчині та Мурованокуриловцях, де проживав та харчувався. Мріяв поступити в Київський університет ім. Т. Шевченка на факультет філології, що йому вдалось зробити. Але закінчити університет він не зміг – був відрахований за український націоналізм та погляди. Тому змушений був закінчити педагогічний інститут у Вінниці та деякий час вчителювати. Потім була невдала спроба поступити до театрального інституту, до якого тяжіла його душа. Але через неправильні погляди та відрахування з Київського університету його не було зараховано до театрального, не дивлячись на те, що Станіслав на відмінно здавав іспити. Щоб якось приблизитись до своєї мрії він влаштовується монтувальником декорацій до Київського театру російської драми ім. Л. Українки Все ж таки доля посміхнулась йому і Станіслав Чернілевський поступив до Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка та отримав професію кінорежисера. Працюючи на кіностудії Довженка, він проявляє себе ще й як поет. За до М. Вінграновського та Д. Павличка видає свою першу збірку «Рушник землі», де було зібрано всі його найкращі поезії. За неї Станіслав Чернілевський отримав премію ім. В. Симоненка у 1988 році. Наразі працює режисером та редактором «Студії 1+1». Відповідає за український дубляж іноземних фільмів та читає лекції у Київському національному університеті театру, кіно та телебачення ім. Карпенка – Карого.

Объяснение: