имеються 100г 10 % ного соляного раствора. В раствор добавили ещё 100 г воды . Чему будет равняться концентрация нового раствора ?​

m(раствора) = 100 г.

W(растворённого вещества) = 10% = 0,1.

100 г H₂O.

W(растворённого вещества в новом растворе) = ?

Найдём массу соли в изначальном растворе :

W(растворённого вещества) = m(соли)/m(раствора)

0,1 = m(соли)/100 г

m(соли) = 100 г*0,1 = 10 г.

Добавляя в раствор воды, мы не только меняем массовую долю растворённого вещества, но и массу всего раствора.

m(нового раствора) = 100 г + 100 г = 200 г.

W(растворённого вещества в новом растворе) = m(соли)/m(нового раствора) = 10 г/200 г = 0,05.

0,05 или 5%.

Індіа́нці — загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів), яку їм дав мореплавець Христофор Колумб, оскільки вважав, що відкритий ним континент — Індія.

Походження

Припускають, що азійські предки індіанців перейшли на територію Північної Америки 60-35 тисяч років тому по перешийкові між Сибіром і Аляскою, що опустився в океан під час останнього льодовикового періоду.

Довгий час антропологи вважали, що предків американських індіанців слід шукати у Північно-Східній Азії, тобто в нинішньому Сибіру. Проте останні дослідження мітохондріальних ДНК показують, що індіанці походять з Південно-Східної Азії. З іншого боку, аналіз гаплотипів за Y-хромосомою підтверджує близькість індіанців до народів Сибіру. Дослідники також встановили, що предки навахо, апачі та інших індіанців сім'ї надене є пізнішими прибульцями. Вони проникли на Американський континент з другою міграційною хвилею близько 5—10 тисяч років тому.

Культура

У Північній Америці проживало близько 400 племен індіанців. Усі вони говорили різними мовами й не мали писемності. Однак 1826 року вождь племені черокі — Секвойя (Джордж Гесс) створив азбуку черокі, а 1828 почав видавати газету «Черокі Фенікс» мовою черокі. Степові індіанці користувалися піктографічним письмом. Також існували міжплемінні жаргони, до яких відносять загальну торговельну мову чікасо — «мобіле». Деякі племена широко користувалися мовою сигналів або мовою жестів. Основними інструментами мови сигналів були умовні пересування пішки або верхи, дзеркала. Для спілкування використовували й вампуми, які за потреби слугували індіанцям як гроші.

Господарство

Господарство індіанців залежало від клімату й місцевості, де вони проживали, а також рівнем їх розвитку. Індіанці займалися полюванням, збиральництвом, а осілі племена ще й землеробством. У північних районах індіанці полювали на морських звірів. З появою європейців на континенті у індіанців з'явилися коні й вогнепальна зброя, які зробили полювання на бізонів легшим і швидшим. Вельми поширеним продуктом харчування був пеммікан, приготуванням якого займалися тільки жінки.

Індіанці вирощували сільськогосподарські культури й розводили свійських тварин (насамперед це характерно для цивілізацій Мексики та Південної Америки).

Вірування

Вірування індіанців у минулому — різні родоплемінні культи (шаманізм, культ особистих духів-покровителів, пережитки тотемізму та ін.). У сучасних індіанців ці культи збереглися лише у племен, що живуть у віддалених і малодоступних районах Америки (басейн р. Амазонка та ін.). Більшість індіанців прийняла християнство: у Південній Америці переважно католицизм, а в Північній Америці — різні напрями протестантизму.

Трапляються також й індіанці-юдеї, що свого часу дало розвиток псевдогіпотезі про юдейське походження індіанців. Про це згадує Мілослав Стінгл у книзі «Індіанці без томагавків». Одне таке індіанське отомійське поселення (Вента Прієта в Центральній Мексиці) відвідав Егон Ервін Кіш і цікаво розповів про нього у своїй книзі «Знахідки в Мексиці» («Objevy v Mexiku»), у розділі «Зірка Давида над індіанським селом». Індіанці, а ще частіше метиси (особливо в Мексиці) приймали віру Мойсея від єврейських жителів латиноамериканських міст, коли ті в пору антисемітських погромів ховалися в індіанських селах.

Виготовлення кераміки

Традиція виготовлення кераміки в індіанців як Північної, так і Центральної і Південної Америки виникла задовго до контакту з європейцями, а місцеві стилі кераміки були вельми різноманітні. При цьому жодна доколумбова культура не мала гончарного кола, (що можна пов'язати з відсутністю в індіанців колеса). З цієї причини всі відомі археологам і етнографам види індіанської кераміки виліплені вручну з використанням ряду традиційних технологій. Крім керамічних посудин, представники різних індіанських культур виготовляли також глиняні статуетки, маски, інші ритуальні предмети.