На межі 16 - 17 століття величезний запас знань дав поштовх розвитку а. гуманітарних наук
б. природничих наук
в. медицини​

Відповідь:

в. медицини​

Пояснення:

1. Розвиток медицини і математики

Значних успіхів було досягнуто в розвиткові анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514—1564) видав 1543 р. фундаментальну працю “Про будову людського тіла”. Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим стала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину, під час якого його корабель розбився. Вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я залишилося назавжди в історії медицини, як людини, що зруйнувала вікові забобони про побудову людського тіла і створила сучасну анатомію.

Іспанський вчений Мігель Сервет (1511—1553) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.

Кровообіг людини було підтверджено під час анатомічних досліджень Везалія, а англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578—1657) завершив вивчення цієї функції, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: “Все живе — з яйця”. Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здавався. Сучасники зрозуміли й визнали його заслуги лише наприкінці його життя.

Італієць Джироламо Фракасторо (1480—1553) дослідив поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби проти інфекційних захворювань. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632—1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів. Найбільше серед них було зроблено 1674 р., коли він першим дослідив і довів існування мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий новий світ.

Всуществует две основные точки зрения по поводу непосредственной причины начала ливонской войны. согласно традиционному подходу, иван iv отчётливо осознавал геополитические интересы россии и действовал в полном соответствии с ними. невыплата ливонцами «юрьевской дани» рассматривается как предлог к началу войны, а сама война как неизбежная закономерность[10][11]. , разделяющие эту точку зрения, отмечают, что между россией и европой существовала «ливонская преграда», разрушение которой было необходимым для преодоления страной военно-технического или же культурного отставания[12]. в качестве яркого примера существования такой преграды часто приводят дело ганса шлитте, который по заказу ивана iv завербовал на службу около 300 мастеров различных специальностей, но был задержан усилиями ливонцев, а позже казнён ими[13]. сторонники другого подхода полагают, что иван iv не планировал начинать крупномасштабную войну в ливонии, а военная кампания начала 1558 года была не более чем демонстрацией силы с целью подтолкнуть ливонцев к выплате обещанной дани, в пользу чего приводится факт, что войско изначально планировалось использовать на крымском направлении[14]. так, по мнению александра филюшкина со стороны россии война не носила характера «борьбы за море», а ни один современный событиям документ не содержит информации о необходимости прорыва на морские просторы