сочинение на тему:
Все ли ошибки можно исправить? (Образ Эраста из повести
Карамзина «Бедная Лиза»)

Эраст – один из главных героев повести Н. М. Карамзина «Бедная Лиза», молодой, привлекательный и довольно богатый дворянин с добрым сердцем и изрядным разумом. К недостаткам Эраста относятся легкомыслие, ветреность и слабоволие. Он ведет неправильный образ жизни, много играет в азартные игры, по-светски развращен, быстро увлекается и также быстро разочаровывается девушками. Он все время находится в поиске и пытается «сменить обстановку». После встречи с Лизой, ему кажется, что он, наконец, нашел любовь всей жизни, символ непорочности и чистоты. Эраст влюбляется в нее и проводит с ней почти каждый день. Когда к Лизе сватается сын какого-то зажиточного крестьянина, он отговаривает девушку от этого брака, обещая забрать ее к себе навсегда. Потеряв интерес к Лизе, он начинает избегать ее, а однажды и вовсе сообщает, что уходит служить в армию. Во время службы Эраст часто играл в карты и проиграл все состояние. В результате для него остается только один известный выход – жениться на богатой вдове, которая давно с ним флиртует. К Лизе он так и не вернулся, не хватило смелости признаться в предательстве. Узнав новость о предстоящей свадьбе Эраста, сердце девушки не выдержало, и Лиза прыгнула в глубокий пруд. Эраст же до конца жизни был несчастен и понимал, что он виновен в ее смерти. Образ этого героя автор связывает с «большим» городом, развращающим и уничтожающим в человеке все «естественное».

Объяснение:

Джонс народилася 16 серпня 1934 року в Лондоні, в сім'ї Марджорі та Річарда Джонсів, обидва були вчителями. Коли почалася Друга світова війна, була евакуйована в Уельс. Її сім'я кілька разів переїжджала — Коністон (англ. Coniston Water), Йорк, — поверталася назад в Лондон, поки в 1943 не осіла в місті Такстед (Thaxted), Ессекс. Там і пройшло дитинство Джонс: вона і дві її молодші сестри Урсулла й Ізабель (що стала потім професором Ізабель Армстронг, літературним критиком) були надані самі собі. Закінчивши школу, у 1953 вступила до коледжу св. Анни при Оксфорді, де вивчала англійську мову. Джонс відвідувала лекції К. С. Льюїса і Джона Р. Р. Толкіна. Завершивши навчання в 1956, вийшла заміж за Джона Барроу, фахівця з середньовічної літератури. Вони недовго жили в Лондоні, потім повернулися назад в Оксфорд і, нарешті, у 1976 переїхали в Бристоль. У них три сини: Річард, Майкл і Колін.

Джонс — авторка більш ніж сорока книг, перекладених 17 мовами. Лауретка багатьох літературних нагород і премій, серед яких найпрестижніші «Міфопоетична премія» (англ. Mythopoeic Fantasy Awards) і «Медаль Карнегі» (англ. Carnegie Medal). Особливою популярністю користуються цикл «Світи Крестомансі» і роман «Мандрівний замок Хаула», екранізований 2004 року відомим японським режисером аніме Хаяо Міядзакі. Англійська версія мультфільму вийшла в 2005 з однойменною назвою «Мандрівний замок Хаула». Критика досі порівнює настільки нашумілого «Гаррі Поттера» саме зі знаменитим серіалом «Світи Крестомансі», який з'явився майже на два десятка років раніше книг Джоан К. Роулінг. Твори Джонс також часто порівнюють з книгами Робін Маккінлі і Ніла Геймана. Вона дружила з Гейманом, обидва були шанувальниками творів один одного. Письменниця присвятила роман «Гексвуд» (англ. Hexwood) Гейманові, зазначивши, що ідея сюжету була почерпнута нею в одній з їхніх бесід.

Померла 26 березня 2011 від раку легень.