Написать эссе на тему "Правило этикету"

Що ви знаєте про етикет і чи завжди дотримуєтесь його правил? Насправді, вони досить прості — це культура мовлення, ввічливість, акуратний зовнішній вигляд та контроль власних емоцій.

На жаль, більшість нехтує правилами етикету, однак знати їх і користуватись ними повинен кожен, хто поважає себе.

Ось 25 основних правил:

1. Якщо ви кажете “Я за вас”, це означає, що ви платите. Ви можете сказати “Як вам ідея сходити в ресторан?” — і в цьому випадку кожен платитиме за себе. Якщо чоловік запропонує жінці заплатити за неї, вона може погодитись.

2. Ніколи не приходьте в гості без попередження. Якщо хтось прийде до вас, не сказавши про це завчасно, вам дозволяється не сильно перейматись через це, і бути одягнутими по-домашньому.

Одна британка розповіла, що завжди, коли на її порозі з'являлись незвані гості, вона взувалась, одягала капелюшок та брала парасольку. Якщо людина їй подобалась, вона вигукувала "Я щойно прийшла додому!", якщо не подобались, — то "Ой, як жаль, мені потрібно йти".

3. Не залишайте свій смартфон на столі під час зустрічей. Такими діями ви показуєте усім, наскільки важливу роль цей пристрій відіграє у вашому житті, наскільки сильно вам нудно там знаходитись, і що в будь-який момент ви готові припинити цю непотрібну вам розмову, ще раз перевірити стрічку в Instagram, відповісти на важливий дзвінок або відволіктися, щоб пограти в Angry Birds.

4. Не варто за дівчину на побачення, якщо ви збираєтесь переписуватись весь вечір.

5. Чоловік ніколи не носить жіночу сумку. Він може взяти жіноче пальто, але лиш для того, щоб віднести в гардероб.

6. Якщо ви гуляєте з кимось, і ваш супутник привітався з незнайомою вам людиною, ви також повинні привітатися.

7. Більшість людей вважає, що суші можна їсти тільки паличками. Однак це не зовсім правильно. Чоловікам, на відміну від жінок, суші можна їсти і руками.

8. Ваше взуття завжди має бути чистим.

9. Уникайте безглуздих розмов по телефону. Якщо вам потрібно з кимось поговорити, краще зустрітися особисто.

10. Якщо вас хтось образив, не потрібно відповідати тим самим чи підвищувати голос. Не опускайтеся до рівня цієї людини. Посміхніться і ввічливо ідіть від невихованого співрозмовника.

11. По вулиці чоловік повинен йти зліва від жінки. Справа можуть йти тільки військовослужбовці, які повинні бути готові виконати військове вітання.

12. Водії повинні пам’ятати про те, що “поливати” перехожих брудом — ознака відсутності культури.

13. Дев’ять речей, які варто тримати в таємниці: вік, багатство, сімейні сварки, релігію, проблеми зі здоров’ям, романи, подарунки, шану і безчестя.

14. Прийшовши в кіно, театр, на концерт, до своїх місць потрібно йти обличчям до тих, хто уже сидить. Першим проходить чоловік.

15. Чоловік ніколи не повинен торкатися до жінки без її дозволу. Неприпустимо тримати її за руку, доторкатися до неї під час розмови, штовхати її або брати за руку вище ліктя, крім випадків, коли ви допомагаєте жінці зайти в транспорт або вийти з нього, а також перейти вулицю.

16. Якщо хтось звертається до вас грубо (наприклад, “Гей, ти!”), ви не повинні реагувати. Будьте прикладом хорошого етикету та ввічливої поведінки.

17. Золоте правило при використанні парфумів — помірність. Якщо до вечора ви відчуваєте запах своїх духів, знайте, що всім іншим він уже набрид.

18. Вихований чоловік завжди демонструє повагу до жінки.

19. В присутності жінки чоловіки можуть курити тільки з її дозволу.

20. Ким би ви не були, директор, академік, жінка похилого віку або школяр, коли ви входите в кімнату, то повинні привітатися першими.

21. Дотримуйтесь конфіденційності листування. Батьки не повинні читати листів, призначених дітям. Це саме стосується і закоханих пар. Той, хто нишпорить по кишенях близьких в пошуках записок або листів, дуже некультурний.

22. Не намагайтесь встигнути за модою. Краще носити гарні, але немодні речі, аніж виглядати жахливо в брендовому одязі.

23. Якщо вас вибачили після того, як ви попросили пробачення, не варто знову піднімати цю тему, щоб ще раз сказати "Вибач!". Ви повинні уникати подібних помилок в майбутньому.

24. Не варто сміятись та розмовляти дуже голоcно, а також — витріщатись на людей. Це образливо.

25. Не забувайте дякувати близьким людям, родичам та друзям. Вони допомагають вам не тому, що повинні. Це їхнє власне бажання. Цінуйте їх.

І ще одне — як сказав американський актора Джек Ніколсон: "Я дуже трепетно ставлюся до правил хорошого тону. Як передати тарілку. Не кричати з однієї кімнати в іншу. Не відчиняти двері, не постукавши. Пропускати вперед даму. Мета всіх цих незліченних простих правил — зробити життя кращим. Я ретельно стежу за своїми манерами. Етикет має значення. Це проста і всім зрозуміла мова взаємоповаги".

Весь свій час Дон Кіхот проводив за читанням романів про лицарські подвиги і врешті-решт майже втратив від цього розум. Його захопила одна єдина думка – кинути усе і стати справжнім мандрівним лицарем. Адже на реальний оточуючий світ від дивився поглядом лицарів минулих часів. Його ніхто не розумів, з нього жартували і сміялися. Але Дон Кіхот, не зважаючи на усі свої дивацтва, вважав за обов’язок дотримуватися свого слова і дуже справедливо судив вчинки інших.

Слід сказати, що головний герой роману за своїм зовнішнім виглядом не дуже походив на лицаря. Та і його вірний зброєносець Санчо Панса, якого той узяв у подорож, був не дуже схожий на вірного помічника лицаря. Але незвичайними вони були тільки на вигляд, а у душі це були гідні люди, які прагнули відстоювати власну гідність і гідність тих людей, які, на їх думку, були принижені чи ображені.

Роман Сервантеса майже одразу набув неабиякої популярності, ім’я головного героя стало прозивним, а з часом з’явився навіть термін «донкіхотство».

Донкіхотство кожен розуміє по-своєму, його тлумачать по-різному, але більшість вважає, що це – відсутність почуття реальності, незвичайна поведінка людини, яка прагне боротися з тим чи іншим явищем, не розуміючи, що ця боротьба не принесе користі в кращому випадку, а в гіршому – може навіть нашкодити.

Але донкіхотство тим і корисне та важливе у будь-які часи, бо такі люди не бажають пристосовуватися до життя за умовами, за якими живуть інші, вони прагнуть змінити життя на краще і в чомусь його перетворити, вони щиро вірять у те, що зможуть це зробити без до інших, маючи лише особистий героїзм, нехай навіть збоку він виглядає комічно і смішно. «Дон Кіхоти» залишаються вірними піднесеній меті, скільки б вона не суперечила життєвій логіці і умовам життя.

Та як би там не було, але такі люди обов’язково потрібні, адже саме вони нагадують нам про вічні цінності, спонукають нас боротися за любов і свободу, бути простішими душею і вірити в здійснення будь-яких мрій. Якщо задуматися, то серед наших сучасників можна знайти багато Дон Кіхотів, людей, які усі свої сили і життя покладають на боротьбу за світлі ідеї, за краще життя суспільства та за кращі, добріші, щиріші відносини між людьми. І без них у сучасному світі не було б руху уперед, не було боротьби і великих прагнень, які нам сьогодні дуже потрібні.