Доповiдь на тему"життя-найвища цiннiсть"

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

З приходом весни наш внутрішній світ змінюється, як і навколишній. Коли на дворі тепла та ясна погода - це як бальзам на душу. З весною у нас асоціаціюється тільки щось хороше, тепле. Але зігріти людину можна не тільки сонечком, а й теплими, ласкавими словами. І можемо ми це робити й без вагомих на те підстав, знаючи, що це подарує тільки посмішку рідній людині