Міні твір ,,Українська мова, мова солов'їна"​

Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. Мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.

Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, — але мову відновити не може. Нація зникає, настає її історична смерть

Объяснение:

1.вулиці, втомлені денною метушнею, спочивали. 2.червоні та чорні квітки, які були вишивані на рукавах, дуже пасували до чорних брів дівчини.  3.розкішні кущі, всі обліплені листям, вкривали гору. 4.земля, засипана весняними квітами, нагадувала килим.5.к аштани нагадують свічки, розбуджені весною.