Продовжіть текст: А мова живе і рікою тече і хвилями плещуть в ній зміни
​

это вроде как стих...если подойдет то вот:(отрывок)

Объяснение:

"- Ось зараз провірю, - учений рече.

Збирає учених. Гнуть спини...

А мова живе і рікою тече,

І хвилями плещуть в ній зміни...

Так роки проходять... Десяток їх... Вік.

Новими словами плетуться розмови,

Але наші вчені ще пишуть "Словник

Живої вкраїнської мови".

І нащадки наші, зайшовши в УАН,

На горах паперів чудових

Знайдуть тільки мумії й мертві слова

"Живої вкраїнської мови"..."

Народознавство у творі убога хатина михайлових батьків, прикрашена вишитими рушниками й кетягами калини, три хлібини й грудка солі на столі, свячені страви у мальованих полумисках. є щось язичницьке і в тому, як селяни з книг м. стельмаха ставляться до землі, оранки, сівби, до насіння й дерев, з якими вони розмовляють, як із живими. письменник не промине нагоди, щоб показати, як жінки тіпають коноплі, прядуть, тчуть, вибілюють полотна; як урочисто проводжають плугатарів у поле на оранку; як майстровито роблять свою справу гончар чи стельмах. призабута тепер естетика праці селянина завжди відтворюється м. стельмахом з великою любов’ю і поезією. він — пристрасний оборонець ладу сільського життя, всього доброго і красивого, що відтворено досвідом українського селянина протягом віків. 2. зв’язок повісті з унт у творі багато прислів’їв і приказок («сто друзів — це мало, один ворог — це багато», «над шкурою дрижати — людиною не жити», «де не посій, то вродиться», «справді, добре сміється той, хто сміється останнім», «зверху сміється, а всередині сичить»), влучних народно розмовних висловів («птиця також боса ходить і не журиться», «в книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі й мислі», «мужицька музика — ціп і коса», «чи знайдеться чоловік, якому не треба було б більше, ніж він має»), фразеологізми («раки пекти»). м. стельмах — великий майстер художньої деталі при змалюванні портрета, пейзажу.