2-тапсырма. 1640 жылы король .... ........... шақырды. ....солтүстікке кеткен король мен парламент арасында азамат соғысы басталды.Король әскері сәнді киіммен,парик кигендіктен« ..........»(салт аттылар),ал парламентті жақтаушылар шаштарын дөңгелетіп алдырғаны үшін «....... ........» деп аталды.

Кароль ұзақ парламентті шақырды.1642 жылы солтүстікке кеткен король мен парламент арасында азамат соғысы басталды.

Король әскері сәнді киіммен, парик кигендіктен «кавалерлер» (салт аттылар), ал парламентті жақтаушылар шаштарын дөңгелетіп алдырғаны үшін «домалақ бастылар» деп аталды.

1. Заповіт Ярослава Мудрого. Ярослав Мудрий помер у 1054 р. Передчуваючи наближення смерті, він усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми нащадками й спробував цьому запобігти. Князь склав заповіт відповідно до тогочасних європейських традицій, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді, а також установив нову систему успадкування князівських земель.

2. Міжусобні війни. Новий великий князь Ізяслав не мав здібностей, авторитету й сили батька, щоб зосередити всю владу у своїх руках. Брати Святослав і Всеволод не визнали його одноосібним верховним володарем Русі-України. Мабуть, саме тому Ізяславові довелося погодитися на спільне з братами правління державою. Період 1054—1073 рр. в історії Русі-України називають добою тріумвірату Ярославичів — співправління братів Ізяслава, Святослава та Всеволода.