Уособлення до поезії джона кітса про коника та цвіркуна

Ядуже люблю ійського поета джона китса, тому, коли я прочитала сонети джона китса в оригіналі і варіації їх перекладів, мене захопила ідея зрозуміти, чому при відтворенні змісту оригіналу народжуються такі несхожі поетичні твори; розібратися, наскільки близькі вони до оригіналу як художнього документу. зіставлення перекладів на прикладі одного і того ж вірша дозволить найчіткіше визначити авторську позицію того або іншого перекладача, його уміння донести до читача ідейно-тематичну спрямованість вірша, образність мови оригіналу, особливості віршованого розміру, ритміки, інтонації, а також само твір, що перекладається. джон китс — ійський поет-романтик, і тому слід спочатку сказати про ійський романтизм і місце джона китса в культурі ії. ійський романтизм, що виник на рубежі xviii і xix століть, в епоху переходу від феодального ладу до буржуазного, вже з самого моменту свого зародження був неоднорідною течією. розбіжності окремих груп романтиків до утворення різних напрямів, серед яких можна виділити три основних : «лейкисты» (поети «озерної школи»), революційні романтики, лондонські романтики. «лейкисты» (колридж, саути) дивилися в минуле, мріяли про повернення назад, до старих патріархально-середньовічних форм життя; революційні романтики (байрон, шелли) спрямовувалися вперед, до неясного ще для них ідеалу майбутнього суспільства; лондонські романтики займали серединне положення між цими крайніми течіями.

Восторг ребенка от созерцания природы выражен через многочисленные эпитеты: "смолистым", "яркий", "солнечного". Бунин использует яркую развернутую метафору ("бродить по этим солнечным палатам") и прекрасное сравнение ("песок - как шелк"). Поэт применяет тонкие противопоставления: "десять лет" - "гигант"; "груба, морщиниста" - "тепла", "прогрета".