(Відповіді повні) 1. Який з творів М. Куліша не можна перекласти іншими мовами і чому?
2. Укажіть правильні твердження: а) Куліш визначив п'єсу " Мина Мазайло" як
сатиричну комедію. б) У творі " Мина Мазайло" містяться досить прозорі натяки
на облудність насильницької радянської українізації; в) Мина Мазайло - львівський
службовець середніх літ г) Куліш визначив п'єсу " 97" як сатиричну комедію.
3. Особливості п'єси «Мина Мазайло» Укажіть правильні твердження: а) драму не
можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ; б) у
драмі є позитивні персонажі (дядько Тарас, Мокій, Рина ) в) в основу твору
покладено начебто анекдотичну історію г) засобами гротеску і сатири автор
викриває суспільні антиукраїнські явища наприкінці 20-х років XX ст.
4. Укажіть правильне твердження: а) дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул.
Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період найбільшого поширення
українізації. б) дія відбувається в домі Мини Мазайла на вул. Н-ській, 27, Холодної
Гори м. Києва в період поширення голодомору в) дія відбувається в домі дядька
Тараса на вул. Н-ській, 27, Холодної Гори м. Харкова в період поширення
голодомору г) дія відбувається в домі тьоті Моті м. Курськ в період поширення
українізації 04.09.2020
5. Укажіть твердження, які характеризують Мину Мазайла а) цурається свого
українського прізвища, мови, культури б) уособлює духовну порожнечу й
малоросійську меншовартість міщан в) «вдарений мовою», без п’яти хвилин
комсомолець г) у є нього й висловлювання, які продиктовані любов’ю до рідного
краю й народу, глибоким знанням історії.
6. Всі твердження є правильними, ОКРІМ а) Жінка та дочка Мини Мазайла – типові
зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини
до всього українського. б) Мокій захоплюється багатством та красою української
мови, чим доводить батька до сказу. в) Лина, під впливом Мокія, починає щиро
цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство г) «Тьотя Мотя»
вийшла за межі твору та пішла у народ як прізвисько.
7. Укажіть твердження (цитати), які характеризують Мокія
8. Укажіть твердження(цитати), які характеризують дядька Тараса

Сучасну українську культуру важко уявити без творчої спадщини кобзаря — великого українського поета тараса григоровича шевченка. саме він перетворив українську літературу на явище всесвітньої літератури. у його творчості найвиразніше проявилося те, що потім стало важливим, провідним для передових українських письменників другої половини xix — початку xx століть — народність і реалізм. творчий геній дозволив кобзареві залишити нащадкам не тільки літературні твори найвищого ґатунку, а й значний доробок живописних і графічних робіт. через усю творчість тараса григоровича червоною ниткою пролягла любов до україни та її багатостраждального народу. та однією з центральних тем його поетичних і художніх творів є тема трагічної долі жінки — сестри, матері — у тогочасному суспільстві. і коли цей найчистіший образ, ця своєрідна ікона весь час плюндрується, весь час терпить знущання, поет не може залишатися осторонь. жіноча доля для шевченка — не просто одна з тем його творчості. це справді незагоєна рана поетової душі. образ жінки-кріпачки нерозривно поєднаний у нього з образом власної матері, яку "ще молодою — у могилу нужда та праця положила", та рідних сестер — катрі, ярини, марії, які "у наймах виросли", та в яких "у наймах коси побіліли". доля жінки у кріпосницькому суспільстві була просто нестерпною, і шевченко був одним із перших, хто зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок і вголос заговорив про них, виступив на захист жіночих прав. навіть назви творів, присвячених жінкам, — "сова", "наймичка", "відьма", "слепая" — свідчать про невеселе, трагічне їх життя одним із кращих творів шевченка, присвячених жіночій долі, можна вважати поему "катерина". у поемі відтворено одну з характерних проблем тогочасного суспільства — долю збезчещеної дівчини. уже з перших рядків поет звертається до дівчат: "кохайтеся, чорнобриві, та не з " далі шевченко розповідає про трагічну долю дівчини-покритки, майбутньої матері. катерина виросла в селянській родині, змалку звикла працювати, а тепер їй доводиться просити милостиню, щоб хоч якось вижити. природний сором, гордість відступають перед любов'ю до дитини. доля зводить катерину з коханим — батьком її дитини. вона, боса, вибігає йому назустріч, прагне викликати почуття якщо не любові, то принаймні жалю — не до себе, до сина. та байдуже москалеві й до катерини, і до сина. бідолашна ладна навіть пожертвувати власним життям, аби врятувати дитину від ганьби. самопожертва — це риса, яка притаманна багатьом жінкам-матерям у творчості кобзаря. згадаймо хоча б поему "наймичка". ганна, мати-одиначка, розуміючи, що з нею син буде приречений на злиденне життя, сповнене приниження й страждань, вирішує підкинути його бездітним літнім людям, а сама наймається до них служницею, аби хоч так бути ближчою до сина, нехай навіть не маючи права назвати його власною дитиною й не чути від нього найсолодшого слова — "мамо" мати-вдова тяжко працює, аби її дитина не залишалася неписьменною, як вона сама (поема "сова"): "і день, і ніч працювала, подушне платила, щоб і воно, удовине, до школи ходило". та, на жаль, матері не судилося побачити щасливої долі своєї дитини: син виріс, і його забирають у солдати. нещасна жінка, залишившись сама, божеволіє з горя, голосить, мов сова, образ якої стає тут синонімом горя. жіночі образи, жіночі долі яскраво зображені не тільки в поемах. вірш "сон" ("на панщині пшеницю ") розповідає всього лише про один день із життя жінки-матері: кріпачка з немовлям на руках змушена ходити працювати на панське поле, намагаючись хоч трошки часу приділити дитині. уві сні стомлена мати бачить свого сина дорослим, щасливим; бачить у своїх снах-мріях, що син працює не на панському лані, а на власному полі. та дійсність не залишає місця мріям, і мати-кріпачка знову повертається до своєї тяжкої праці. долі дівчат, які потерпали від нещасного кохання, болем відгукувалися в серці кобзаря й знайшли відображення у віршах і "причинна", "тополя", "лілея", "утоплена", "русалка" образи жінок і дівчат у творчості поета не тільки трагічні, їм притаманні найкращі риси людського характеру: чуйність, щирість, самопожертва, доброта. і заслуга шевченка в тому, що він підняв образ жінки-матері, жінки-кріпачки на п'єдестал чистоти почуттів, моральної краси й материнської величі. жінка з дитиною на руках завжди була для шевченка уособленням мадонни, світлим і щирим образом, символом чистоти й святості: нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. невмирущі шевченкові рядки: "і на оновленій землі врага не буде супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі" стали своєрідним символом віри для багатьох поколінь справжніх, щирих українців. і дай боже, щоб вони стали дійсно пророчими.