Вчений мислить поняттями, а письменник - образами.
Як ви розумієте цей вислів? ​

ответ:

объяснение:

загребельний «диво» конфлікт влади і мистецтва сивоок і ярослав — це образи-антиподи, перший виступає як представник мистецтва, другий — влади. уведення в роман образу ярослави (позашлюбної дочки ярослава мудрого) загострює конфлікт мистецтва й влади та активізує протиставлення героїв, що можна простежити через зіставлення доль ярослава й шуйці, сивоока і ярослави. для князя держава відігравала провідну роль, була найбільш значимою в його житті. і саме вона стала між ярославом і шуйцею. для сивоока не менш значимим, ніж для князя державні справи, було мистецтво. проте, коли доля поставила вибір: собор чи кохана,— сивоок став на захист ярослави, переслідуваної за велінням князя, і загинув від меча своїх ворогів. конфлікт дістає такого завершення, тому що сивоок — митець, а мистецтво вільне. на такому тлі князь ярослав постає невільником свого високого становища. син сивоока, народжений ярославою, асоціюється з образом спадкоємця таланту сивоока. продовження конфлікту мистецтва й влади, а відповідно свободи та обов’язку людини, зображено в розділах, присвячених подіям xx ст. лише пам’ятки мистецтва тут потребують захисту. у сюжетній лінії 40-х рр. xx ст. влада ототожнюється з фашизмом, її представники — німецький професор шнурре і його помічник оссендорфер. «представник» мистецтва — учений-історик гордій отава, спадкоємець справи гордія — його син борис. між свободою людини та її обов’язком гордій обирає друге, керуючись при цьому твердженням: «якщо не зроблю я, то й ніхто не зробить», бо «якщо вмираю, то вмирає зі мною цілий окремий світ, відновити якии нікому не дано». він зробив свій вибір на користь обов’язку: залишався захищати культурні пам’ятки в окупованому києві, ризикував життям, незважаючи на малого сина бориса.у розділах, присвячених 60-м рр. xx ст. мистецька проблематика пов’язана з образом професора бориса отави. наявний жіночий образ — московської художниці таї зикової. у цій сюжетній лінії автор порушує проблему обов’язку й свободи людини. борису отаві ще належить зробити вибір між справою життя й особистим життям. він має змогу побачити наслідки цього вибору не лише на прикладі батька, але й своїх попередників (сивоока і ярослава). героя не полишає почуття обов’язку, проте борис отримує листа від таї, і завдяки цьому епізоду можемо говорити про умовну розв’язку сюжетної лінії.