История лампы накаливания Очень

В 1809 году англичанин Деларю создаёт первую лампу накаливания с платиновой спиралью.

В 1838 году бельгиец Жобар изобретает угольную лампу накаливания.

В 1854 году немец Генрих Гёбель разработал первую "современную" лампу- обугленную бамбуковую нить в вакууме. В последующие 5 лет он совершенствовал своё изобретение.

В 1860 английский химик и физик Джозеф Уилсон Суон продемонстрировал первые результаты и получил патент, но трудности в получении вакуума привели к тому, что лампа работала мало и плохо.

11 июля 1874 российский инженер Александр Николаевич Лодыгин получает патент за номером 1619 на нитевую лампу. В качестве нити он использовал угольный стержень, помещенный в сосуд с вакуумом.

В 1875 Дидрихсон усовершенствовал лампу Лодыгина, осуществив откачку воздуха из неё и применив в лампе несколько волосков (в случае перегорания одного из них следующий включался автоматически).

Английский изобретатель Джозеф Уилсон Суон получил в 1878 году британский патент на лампу с угольным волокном. В его лампах волокно находилось в разреженной кислородной атмосфере, что позволяло получать очень яркий свет.

Найбільш стратегічно важливим є впорядкування системи водокористування, наслідки якого вже набули критичного характеру. Має здійснюватися поступове зменшення обсягів водозабору із Каховського водосховища, зменшення обсягів використання для цілей сільського господарства та хімічної промисловості, ощадливе використання артезіанських вод, впровадження систем доочистки питної води.

Доцільно провести тотальну інвентаризацію місць розташування колишніх складів хімічних засобів боротьби з шкідниками сільського господарства та мінеральних добрив, визначити реальний стан забрудненості територій в зоні їх розташування та спланувати необхідні заходи з утилізації залишків.

Для відновлення і раціонального викорис¬тання природно-рекреаційного потенціалу доцільно ввести обмеження на подальшу забудову прибережних територій, здійснити якомога швидше узаконення формування двох національних парків.

Подальша якість навколишнього середовища Херсонщини буде визначатись ставленням місцевого населення до збереження осередків природи, яке необхідно формувати шляхом суттєвого покращення еколого-виховної роботи на базі діючих та новостворених об'єктів природно-заповідного фонду, перш за все національних природних парків.