Составь композицию Геракал.​

мета: учням усвідомити духовну «присутність» біблії в усій творчості поета; зрозуміти ідейно-художні особливості біблійних переспівів шевченка, навчити визначати домінанти поетового почуття; удосконалювати навички виразного читання, розвивати вміння аналізувати поетичний твір, висловлювати власну думку про нього; виховувати усвідомлення бога як високого духовного оплоту особистості. обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюст- рації до них, біблія, аудіозаписи псалмів. теорія літератури: псалом, гімн, переспів, оригінал, біблійні мотиви. хід уроку i. мотивація навчальної діяльності школярів вступне слово вчителя. від перших досліджень творчості шевченка й донині точиться суперечка про ставлення поета до бога. у деяких віршах він сперечається з богом, навіть заперечує його, в інших — широко користується біблійними образами та мотивами, творчо переосмислює, переспівує книгу книг, а в багатьох дає зразки віри як джерела поетичного натхнення, як запоруки праведного життя на землі. отже, про віру шевченка, роль у його житті та творчості біблії ми поговоримо на сьогоднішньому уроці. ii. оголошення теми й мети уроку «хвилинка мудрості». iii. актуалізація опорних знань учнів 1. заслуховування усних творів «жінки в житті шевченка». 2. виразне читання напам’ять вірша «доля».

iv. сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. міні-лекція вчителя з елементами бесіди. тарас шевченко виріс у патріархальній українській родині, де віра в бога була неодмінною складовою життя. потреба молитви стала такою ж необхідною, як повітря і їжа, а кріпаччина була перепоною навіть у цьому: там неволя, робота тяжкая, ніколи і не . учився тарас у школі за церковними книгами, добре знав псалтир. у його «щоденнику» є запис про те, що велике полегшення йому приносили сповідь та причастя. ось таблиця про християнські поняття та уявлення у творах шевченка, яку м. гнатипіак склав ще в 1936 році. про шевченка як про атеїста (того, хто не вірить у бога)? у посланні «і мертвим, і живим…» сам поет іронічно заперечує безвір’я: якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. а то залізете на небо: «і ми не ми, і я не я, і все те бачив, і все знаю, нема ні пекла, ані раю. нема й бога, тільки я! » та куций німець узловатий… разом із тим у деяких творах шевченка ми знайдемо нарікання на господа, викликані соціальною несправедливістю, нестерпно тяжким становищем українського народу: чи бог бачить із-за хмари наші сльози, горе? (поема «сон») а бог куняє. бо се було б диво, щоб чути і бачить — і не покарать. або вже аж надто довготерпеливий… (поема «княжна») біблія на це відповідає: господь не може повсякчас карати й нищити злочинців, тому що разом із ними гинутимуть і невинні. і влучно порівнює кару божу з рукою хлібороба, який, вириваючи бур’ян із лану, неодмінно вирве й кілька колосків.

як же тоді розуміти рядки шевченкового «заповіту»? як понесе з україни у синєє море кров ворожу… отойді я і лани, і гори — все покину, і полину до самого бога молитися… а до того я не знаю бога. відповідь можна знайти у його ж поезії «сон» («гори мої високії…»): я так її, я так люблю мою україну убогу, що проклену святого бога, за неї душу погублю. отже, таке ставлення шевченка, продиктоване гарячою любов’ю до своєї україни, пригнобленого народу. він, як і мойсей, заради людей ризикує не лише життям, а й безсмертям душі.

— пригадайте епіграфи поем шевченка «сон» («у всякого своя доля…»), «великий льох», «кавказ», «і мертвим, і живим…». зачитайте їх і зробіть висновок. (шевченко широко використовує рядки з біблії, ідеї, співзвучні з його власними.) 2. завдання учням. у 1847 році шевченко зробив переспіви біблійних текстів — цикл «давидові псалми». прочитайте за біблією псалом 1 і переспів шевченка, порівняйте їх. (можна також і 149-й.) псалми — церковні пісні для богослужінь. гімн — хвалебна пісня. псалтир — збірник псалмів зі старого заповіту, «книга хвали». (учні роблять запис до літературознавчих словничків.) головний автор псалмів — ізраїльско-іудейський цар давид (йому приписують авторство 73-х псалмів). 3. прослуховування аудіозаписів псалмів. 4. виразне читання вірша «ісаія. глава 35. (подражаніє)». 5. словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного. 6. евристична бесіда.

— якій темі присвячена ця поезія? (темі щастя народу, який здобув волю.) — у чому виявляється національний колорит твору, тобто, що йдеться саме про український народ? (згадка про гаї, озера, степи, сарни.) v. закріплення знань, умінь та навичок завдання учням. • запишіть 7 висновків про те, що саме т. шевченко брав із біблії для своїх тво