Расположи события в правильном хронологическом порядке.​

1начало революции 2избрание 3 роспуск

Після смерті святослава (972 р.) між його синами ярополком, олегом та володимиром кілька років точилися міжусобиці за великокняжий престол. у цій боротьбі переміг володимир. ставши великим князем київським, він багато зробив, аби зміцнити державу, встановити лад і порядок. за його князювання та ще потім за князювання його сина ярослава київська русь досягла вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розвитку. князювання володимира святославовича та ярослава мудрого історики виділяють у другий період історії київської русі (978— 1054 за часів володимира в загальних рисах завершилося формування держави. він приєднав до києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і дулібів (981 в'ятичів (982 радимичів (984 р.) та ін. видатний політик і адміністратор володимир здійснив серію реформ. спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши перуна верховним богом країни, а в 988 p., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на русі християнство. близько 988 р. великий князь провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать (князьків) і замінивши їх великокняжими посадниками, своїми синами й наближеними боярами. на зміну родоплемінному поділу держави прийшов територіальний, що є однією з найважливіших ознак справжньої держави. було запроваджено новий кодекс правових норм, поки що усний, — "закон земляний". володимир піклувався про охорону державних рубежів, давши відсіч агресивним племенам ятвягів і волзьким тюркам-булгарам. головне місце в міжнародних стосунках русі займали, як і раніше, взаємини з візантією. у 988 р. володимир допоміг візантійському імператорові василію приборкати бунтівних феодалів. у вдячність за це і розраховуючи на в майбутньому, василій видав за князя сестру, принцесу анну. князь володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників давньоруської держави. він увійшов в історію і як володимир хреститель, що запровадив на русі християнство, зробив його офіційно релігією в київській державі. запровадження християнства на русі володимиром великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. візантійські джерела повідомляють, що власне київська земля була хрещена князем аскольдом у 860 р. християнкою була бабка володимира — ольга. серед дружинників його діда ігоря також були християни. реформа язичницьких культів — проголошення перуна верховним богом київській русі — не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими країнами. тому в середині 80-х pp. x ст. київський князь схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії — християнства. проте він виявляв інтерес і до інших релігій — ісламу, іудаїзму. незадовго до прийняття нової віри відбувся ряд важливих політичних подій. у 987 р. у візантії розпочалося повстання проти василія ii. імператор попросив в київського князя володимира. той згодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру анну. василій ii не мав вибору, тож погодився на вимогу. володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. тоді володимир оголосив війну візантії, рушив на херсонес і захопив його. імператор змушений був відправити до херсонесу сестру. як свідчить літопис, володимир прийняв хрещення в соборі св. василія і обвінчався із царівною. християнство прийняло також його найближче . весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. процес християнізації в київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення київської русі. запровадження християнства мало прогресивний характер. завдяки цьому київська русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у європі як могутньої держави. надзвичайно піднісся й авторитет самого князя. таким чином, у період князювання володимира великого київська русь досягла значного політичного, економічного і культурного розвитку і стала однією з найбільших держав європи. вчені порівнювали її з великою франкською імперією каролінгів.