Каково влияние строительства ж/дорог на экономику Казахстана?

Почти не кокого!

Объяснение:

ответ:Роль железнодорожного транспорта в укреплении экономического потенциала независимого Казахстана (исторический аспект)

Железнодорожный транспорт сыграл выдаю­щуюся роль в формировании современной эко­номики Казахстана, который отмечает ныне 20-летний юбилей своей независимости. При огромной территории республики, грузоемкости многих отраслей реального производства этот вид транспорта остается, по сути, становым хребтом нашей государственности, объединяю­щей в единое целое производительные силы страны.

Это было особо отмечено Президентом Респуб­лики Казахстан Н. А. Назарбаевым на торжест­венном собрании, посвященном 100-летнему юбилею железных дорог Казахстана 6 марта 2004 года, где он, в частности, сказал: «Славная вековая история и традиции железнодорожного транспорта Казахстана - это надёжный и прочный фундамент экономики страны» [1].

Строительство первой железнодорожной ли­нии на современной территории Казахстана началось в 1893 году. Это была узкоколейная линия Покровская Слобода - Уральск протяжен­ностью 396 км, из которых по территории Казахстана пролегали всего - 113. Но какого-либо ощутимого влияния на развитие огромной территории Степного края эта линия не оказала. Только через двадцать лет она была переведена на широкую колею и стала частью общей сети железных дорог России .

Между тем начало становлению и развитию железнодорожной отрасли Казахстана положила линия Оренбург - Ташкент. Вслед за ней было начато строительство Семиреченской железной дороги на Аулие-Ата и других магистралей.

Объяснение:

з ім'ям аскольда пов'язаний вихід київської русі на міжнародну арену як сильної у військовому відношенні держави, а також її перше навернення до християнської віри грецького обряду.

літописна традиція вважає аскольда й діра братами-варягами, воє рюрика, який підкорив слов'ян та угро-фінські племена приільмення. саме за наказом рюрика вони нібито вирушили вниз по дніпру, підкоривши у 862 р. київських полян, а в 866-му здійснили невдалий похід на константинополь.

цей переказ аж ніяк не достовірний, бо нині не викликає сумнівів те, що не варяги заснували київську русь. центр слов'янської державності в середній наддніпрянщині складався багато десятиліть. в останні роки viii ст. слов'янський князь бравлін на деякий час захопив південний берег криму, а в першій третині ix ст. дружини русичів неодноразово нападали на візантійські міста причорномор'я. у 839 р. посольство від "кагана" русів, побувавши перед тим у візантії, відвідало двір володаря франків. русь як держава на той час уже склалася. тож правдоподібнішим бачиться повідомлення середньовічного польського хроніста яна длугоша, що аскольд і дір були князями полянського походження, прямими нащадками кия.

схоже, що старшим із братів був дір. його як правлячого в куяві (києві) "малика" (царя) русів на ім'я дара (тобто дарій) згадують мусульманські автори.

події періоду правління аскольда відомі краще. княжив він у 50-х роках ix ст. очолюване ним військо в червні 860 р. здійснило зухвалий напад на константинополь, коли імператор михаїл iii воював з арабами в сирії.

греки вчасно замкнули ворота, і хоч околиці було пограбовано, містом заволодіти не вдалося. кораблі русичів пошкодила раптова буря, а зі сходу поверталося імператорське військо. аскольд вирішив не ризикувати і повернутися зі здобиччю додому. походи на візантію тривали й у наступні роки.

їх наслідком було прийняття християнства аскольдом та його найближчим . про хрещення русів повідомляє патріарх константинопольський фотій. навернення широких мас русичів відбулося пізніше, після чергового, менш вдалого походу на царгород, описаного в літописній статті 866 р. про обставини цього хрещення повідомляє імператор константин vii багрянородний. з його тексту випливає, що на русь було направлено архієпископа, якого прийняли прихильно. князь зібрав своїх підданих і після промови про язичництво та християнство надав слово грекові. той коротко виклав християнське вчення й розповів про чудеса, які творили спаситель і святі. язичники вимагали чуда. тоді архієрей, , кинув у палаючу піч євангеліє. вогонь не пошкодив його. це остаточно переконало тих, що зібралися, в істинності проповідуваного вчення, і вони прийняли хрещення.