Как вы считаете, в чем заключается необходимость существования разных форм структурной организации живой материи? ​

Жизнь — основное понятие биологии — активная форма существования материи, в некотором смысле высшая по сравнению с её физической и химической формами существования[1][2][3]; совокупность физических и химических процессов, протекающих в клетке, позволяющих осуществлять обмен веществ и её деление (вне клетки жизнь не существует, вирусы проявляют свойства живой материи только после переноса генетического материала в клетку). При к окружающей среде, живая клетка формирует всё многообразие живых организмов. Основной атрибут живой материи — генетическая информация, используемая для репликации.

Characteristics of life-ru.svg

Более или менее точно определить понятие «жизнь» можно только перечислением качеств, отличающих её от нежизни. На текущий момент нет единого мнения относительно понятия жизни, однако учёные в целом признают, что биологическое проявление жизни характеризуется: организацией (высокоупорядоченное строение), метаболизмом (получение энергии из окружающей среды и использование её на поддержание и усиление своей упорядоченности), ростом к развитию), адаптацией (адаптированы к своей среде), реакцией на раздражители (активное реагирование на окружающую среду), воспроизводством (все живое размножается), информация, необходимая каждому живому организму, расщепляется в нем, содержится в хромосомах и генах, и передаётся от каждого индивидуума потомкам[4][5]. Также можно сказать, что жизнь является характеристикой состояния организма.

Также под словом «жизнь» понимают период существования отдельно взятого организма от момента его появления до его смерти[6].

розвиток організму зумовлений складною взаємодією генів. можливо, розвиток будь-якої ознаки пов’язаний з дією багатьох генів. крім того, виявлено залежність кількох ознак від одного гена. наприклад, у вівса забарвлення лусочок і довжина остюка насіння визначаються одним геном. у дрозофіли ген білого кольо­ру очей одночасно впливає на колір тіла і внутрішніх органів, до­вжину крил, зниження плодючості, зменшення тривалості життя. не виключено, що кожний ген є одночасно геном основної дії для “своєї” ознаки й модифікатором для інших ознак. склалася ця ці­лісна система у процесі еволюції органічного світу: виживали лише ті організми, в яких взаємодія генів дала найсприятливішу реакцію в онтогенезі.

роль генотипу й зовнішніх факторів у формуванні окремих ознак може бути різною. колір і форма волосся, кількість зубів і ребер, форма носа в людини, наприклад, обумовлені генетично. а от конкретна маса тіла більшою мірою залежить від режиму хар­чування, а ступінь розвитку м’язової системи – від фізичних на­вантажень.

хоча, інколи, деякі генетичні дефекти дозволяють факторам середовища впливати й на жорстко визначені ознаки. наприклад, дефектний варіант гена, який синтезує пігмент, що забезпечує за­барвлення шерсті у кролів, по-різному працює залежно від темпе­ратурного режиму. тому в кролів, які мають такий ген, найбільш холодні ділянки тіла – вуха, кінчики лап і ніс,- можуть мати чор­не забарвлення, хоча вся інша шерсть буде білою.

вплив генотипу й факторів зовнішнього середовища на роз­виток організму дуже зручно розглянути на прикладі розвитку статевих ознак. так, у ссавців розвиток статевих ознак чолові­чої статі обумовлений значною кількістю генів, більша частина з яких розташована в аутосомах. але починають працювати вони лише за наявності фактора, який розташований на маленькій y-хромосомі. саме він їх “вмикає”. інколи (хоча й дуже рідко) між x – та y-хромосомами у процесі сперматогенезу може відбуватися кросинговер. внаслідок цього фактор, який визначає розвиток за типом чоловічої статі, опиняється на х-хромосомі (ця аномалія була виявлена в лабораторних мишей). і тоді наявність лише одно­го гена спрямовує розвиток організму з каріотипом xx за типом чо­ловічої статі. хоча, звичайно, нормальним такий розвиток назвати важко – така особина матиме синдром кляйнфельтера.

фактори середовища також можуть суттєво впливати на розви­ток статевих ознак. так, розвиток зародків крокодилів у чоловічі чи жіночі особини обумовлюється температурою, за якої відбува­ється інкубація яєць. якщо інкубація відбувалася за температури 32-33 °с, то з яєць вилупляться самці, а якщо температура була нижче або вище цього інтервалу – то самки.

розвиток статі морського безхребетного бонелії також визна­чається впливом зовнішнього фактора. цим фактором є наявність дорослої самки. якщо її немає, то личинки розвиваються тільки як самки. якщо ж самка є, то личинки диференціюються в самців.

звичайно, зовнішні фактори можуть впливати не лише на роз­виток статевих ознак. так, у водної рослини стрілиці спостеріга­ється явище гетерофілії (різнолистості). листки цієї рослини, які розвивалися під водою, схожі на довгі тонкі нитки. ті листки, які розташовані на поверхні води і є плаваючими, мають еліптичну форму, а листки, які ростуть над водою, – стрілоподібні