Установление ограничения, Конституционной монархии признание неотъемлемых прав и свобод подданных, свободы совести и свободы слова, упразднение централизованной церкви.​

протягом vii—ix ст. слов'яни розселилися на значній території східної європи. згідно з літописом «повість минулих літ» вони об'єднувалися в союзи племен. поляни жили навколо києва на середньому подніпров'ї; їхніми сусі були сіверяни, що мешкали понад десною.

на захід від полян мешкали древляни та дреговичі. західні межі розселення сягали прикарпаття, де жили білі хорвати; а вздовж ріки західний буг були землі волинян і дулібів. уличі і тиверці жили в басейнах дністра та південного бугу біля чорного моря.на межі viii—ix ст. у східних слов'ян почали формуватися засади державності.формування державності є підсумком тривалого і складного розвитку суспільства. передумови для неї виникли й у слов'ян. 

економічні: перехід до орного землеробства; відокремлення ремесла від землеробства; зосередження ремесла в містах; розвиток обміну.політичні: потреба родоплемінної знаті у захисті своїх привілеїв і захопленні нових багатств; формування союзів племен; загроза нападу зовнішніх ворогів; достатня військова організація.соціальні: зміна родової общини сусідською, виникнення нерівності, поява експлуатації людини людиною.руська земля утворилася внаслідок державного об'єднання союзів східнослов'янських племен у другій половині і тис. н. є. на великій території руської землі із союзів племен  утворювались князівства і засновувались міста — київ, новгород, чернігів, переяслав та ін. більшість з них стали центрами князівств.головним містом  української - руської землі  визначився київ. це місто виникло майже в центрі слов'янських земель на правому березі дніпра. за легендою це місто, що знаходилося у землях полян, було засновано трьома братами: києм, щеком, хоривом та їхньою сестрою либіддю на нинішній старокиївській горі. місто дістало назву на честь старшого брата кия — полянського князя.отже, київ був центром племені полян, що жили в середньому подніпров'ї. спочатку він був укріпленим поселенням, огородженим ровом та земним валом. він був столицею полянського князівства, в ньому стояли князівський палац, житлові будинки, основні господарські та культові споруди.про кия ж відомо, що, закінчивши спорудження міста на дніпрі наприкінці v ст., він здійснив похід на візантію, вів переговори з візантійським імператором, уклав торгову угоду з візантією, а повертаючись назад, на дунаї заклав місто києвець. сусі слов'ян на північному заході були племена ів та норманів (варягів), на сході та на півдні — хозари й печеніги та інші кочові племена. між слов'янами та їхніми сусі відбувалися сутички за володіння річковими шляхами для ведення торгівлі з країнами сходу та візантією.у ix ст. на слов'янських землях з'явилися варяги, чиї морські походи не давали спокою всій західній європі. у ix—xi ст. вони як найманці були на службі у руських князів і візантійських імператорів.у viii ст. на сході від руської землі з'явилася держава хозарів — хозарський каганат. войовничі хозари підкорили собі і обклали даниною полян, сіверян і в'ятичів. але хозарське поневолення тривало недовго. поляни за варягів на початку ix ст. змогли повернути собі незалежність.наприкінці ix ст. в південноукраїнських степах з'явився новий небезпечний ворог — печеніги, тюркські племена, основним заняттям яких були набіги на сусідні племена і країни. протягом x—xi ст. русичі вели з ними тривалу боротьбу.передумовою створення київської русі був розклад родоплемінного ладу у слов'ян, : виокремлення правлячої верхівки, що складалася з князів — вождів союзів племен, князівських дружинників, старійшин. поступово занепадає роль віча, на якому і раніше вирішувались найголовніші справи. воно почало скликатися тоді, коли це було потрібно князеві. втрачається значення народного ополчення, оскільки навколо князів формуються постійні дружини — об'єднання бойових соратників, друзів князя. за дружин князі завойовували нові землі, збирали данину, голос дружини міг бути вирішальним у питаннях війни та миру, вирішенні інших важливих проблем. знатні дружинники і родова знать становили при князі боярську раду, що була дорадчим органом. поступово виникала  верства великих землевласників — бояр, які отримували від князя за службу вотчини (великі земельні маєтки, що передавались у спадщину).у ix ст. київські князі поширили свою владу на сусідні землі. коли у середині ix ст. правителем києва був князь дір, арабський історик, і мандрівник хасан аль масуді писав, що дір — «перший серед слов'янських царів», який володів «великими містами і багатьма населеними країнами».становлення київської держави пов'язане і з ім'ям князя аскольда. він проводив сміливу і далекоглядну політику, чим зміцнив свою державу. для посилення авторитету своєї влади він прийняв титул кагана, що тоді був рівний титулові імператора, чим поставив руську державу на один щабель з візантією та хозарією — найсильнішими тогочасними державами.