205. Відредагуйте текст. 1. Наше словянске письмо знакомі і звичні літири абетки довжилезний
путь пока дішло до нас. 2. Поклав начало цьому один дуже давній і биручкий народ
фінікійці які жили за тридцять столітть до нас. 3. Їхнє письмо знали іудосконалили,
древні греки. 4. Словянська азбука була зроблена, по образцу грецкої. 5. До двадцяти
чотирьох грецких букв, було додано ще девятнадцять. 6. На наші Українські землі
ця азбука пришла тишу років тому назад.

По-перше, батьківщина — це насамперед духовний материк, тобто не лише країна, у якій ти народився, а й усі духовні надбання роду й народу: мова, пісні, традиції, звичаї, які відпові твоїм ментальним особливостям. яскравим прикладом усвідомлення цього є моя сім’я, де панує пошана до традицій, моральність, прагнення знати народні звичаї й дотримуватися їх: усі ми розмовляємо українською й любимо співати народні пісні, а святкову сорочку кожному власноруч вишила мама; щоліта мандруємо стежками україни (у першому поході мене, піврічного, ще несли в спеціальному рюкзачку); ємо дідусям і бабусям поратися на городі, у саду, учимося жити так, щоб не було перед ними соромно. по-друге, навіть якщо людина з якоїсь причини змушена жити поза межами рідної землі, вона несе у своєму серці часточку батьківщини. прикладів цього в літературі сила-силенна. чи не найяскравішим серед них є творчість тараса шевченка, зокрема його поезія «і виріс я на чужині…», у якій кобзар пише, що для нього немає нічого кращого, як «дніпро та наша славная вкраїна…». глибинним розумінням патріотизму вражають «кам’яний хрест» василя стефаника і «волинь» уласа самчука, поезії олександра олеся та євгена маланюка. отже, батьківщина — це найцінніший дар твого народу й роду. це не тільки земля, на якій ти народився та проживаєш, а й уся духовна спадщина твоїх пращурів, яку мусиш плекати й примножувати скрізь і завжди.