І франко захар беркут скорочений опис​

Захар Беркут це історична повість Івана Франка. Дія відбувається на землях давньої карпатської громади в 1241 році. Там, в мальовничій долині, захищеній з усіх боків горами, знаходиться село Тухля. Живе в Тухлі волелюбний народ, який не знає нічиєї над собою влади. Саме туди приїжджає боярин Тугар Вовк, якому князем Данилом була дарована вся прилегла земля. Що б відзначити вступу у володіння Тугарин з місцевими боярами влаштовує ведмежу полювання. Провідниками вони беруть місцевих хлопців на чолі з Максимом Беркутом, сином тухольського старійшини. З чоловіками на полювання відправляється і дочка боярина Мирослава, красива і смілива молода дівчина. Через необережність вона ледь не потрапляє в лапи розлюченого ведмедиці і в останню хвилину її рятує зреагувала на виручку Максим. Саме тоді між молодими людьми зароджується взаємне почуття.

Боярин хоч і радий щасливому порятунку дочки, але все ж незадоволений, що в ролі рятівника виступив простий мужик - смерд. Разом вони йдуть в Тухлю, де Максим з гордістю показує ладні будинку, засіяні поля, а також вирубаний місцевою громадою в скелях «тухольський прохід». Там його за на «копу», громадський сход, на якому хочуть обговорити і вирішити всі виниклі між ними непорозуміння. Тугар Вовк роздратований і відмовляється йти на збіговисько якихось смердів, але Максиму вдається його вмовити. Тут же він просить у боярина руки його дочки і отримує різку відмову.

На другий день під старою липою сходяться тухольці на віче. Головує над зборами найповажніший чоловік в громаді Захар Беркут. Незважаючи на свої 90 з гаком років це міцний і кремезний чоловік. У нього вісім синів, молодший з яких Максим.

Прибуває на віче і боярин зі своєю дружиною. Він обурений і незадоволений відмовою громади прийняти його влада і влада князя. Тому він лякає їх набігами монголо-татар і пропонує свій захист. У відповідь місцевий житель Митька Вояк, який воював у війську боярина при Калці, звинувачує його в зраді, за що Тугар вбиває Митьку. Суспільство ставить боярину умова через три дні покинути назавжди Тухлю.

Тим часом прибувають посланці підгірних громад зі звісткою про набіг монголів. З подивом і обуренням Мирослава дізнається, що її батько зрадник і складається в змові з монголами. Тугар Вовк повідомляє їм, що в долини ведуть два шляхи: тухольський і Дуклянський. В результаті монгольські сили розділяються. Пета-бегадире йде Дуклянський, а Бурунда-бегадире тухлянскім. Мирославі вручають перстень для вільного проходу в монгольському війську, але вона вирішує покинути свого батька і попередити жителів Тухлі про небезпеку.

Максим з вибраними товаришами приходить в будинок боярина, що б виконати волю суспільства і вигнати Тугара Вовка з їх земель. І тут з монголами повертається Тугар. Починається битва, тухольці мужньо борються, але сили нерівні. Більшість гине, а Максима беруть в полон.

Йому вдається за до Мирослави передати батькові свій план порятунку села від монголів. Він пропонує, сховавши в іншому місці суспільне добро, впустити загарбників в долину і закрити там в пастці. Так і трапляється. Зрозумівши, що їм не вибратися Тугар Вовк намагається обміняти життя Максима на вільний вихід з долини, але Захар відкидає цю пропозицію. Перегородивши річку, тухольці затоплюють долину, де у воді гинуть залишки ворожого війська. Останніми на кам'яному узвишші намагаються врятуватися боярин Тугар, Максим і Бурунда. Зневірившись виторгувати своє життя за життя Максима, Бурунда намагається вбити його, але в останній момент Тугар рятує юнака. Перед смертю Захар Беркут благословляє Максима і Мирославу і вимовляє мудрі слова про те, що сила народу в його єдності.

https://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=1467

Объяснение:

https://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=1467