После 1380 года почти все русские летописцы писали с восторгом о Куликовской битве, называя князя Дмитрия Донского общенациональным героем. Исключением стали летописцы из Твери и Новгорода. Как ты думаешь, с чем это связано?

В случае Твери это связано с соперничеством Москвы и Твери за господство в Северо-Восточной Руси, которое находилось на своём пике в период правления Дмитрия Донского. В частности, в 1375 году Дмитрий Донской ходил на Тверь военным походом.

В случае Новгорода это связано с самодостаточностью этого региона. Новгородские земли почти не были затронуты ордынским игом (как и походами Батыя, приведшим к их установлению). Более того, с московским князем Новгород также находился далеко не в дружественных отношениях, о чём свидетельствует поход Дмитрия Донского на Новгород в 1386 году.

воть

Объяснение:

надеюсь

М.С. Грушевськии (1866—1934) жив і творив українську державність, писав її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й болючі помилки. А ще він був людиною своєї епохи — часів гострих соціальних суперечностей і жорстокого національного гніту з боку імперської влади стосовно українського народу і його еліти, до нього особисто як одного з найпомітніших її представників. Він і його сподвижники працювали за надто важких, часто екстремальних, виснажливих умов (наприклад у 1917—1918рр.) «Я був стомлений... — згадував М. Грушевських, — боявся за свої сили, за свою психічну рівновагу... вертаючи вечором з засідань, звичайно не міг заснути, хіба глибоко в ніч... При тім ми всі жили в безнастанній тривозі, в свідомості можливості якоїсь несподіваної катастрофи: арештів, збройного нападу і под.»