Идеальный замысел повести Гоголя портрет ​

Замысел повести относится 1831-1832 годам, а в 1835 году Гоголь собрал статьи по искусству (“Живопись, скульптура и музыка”, “Несколько слов о Пушкине”, “Об архитектуре нынешнего времени”), лекции и статьи по истории и размышления об исторических лицах и напечатал их вместе с повестью “Портрет”. Это говорит о том, что Гоголя волнуют вопросы творчества и место художника в обществе. “Портрет” – повесть о трагедии художника, познавшего радость вдохновенного творчества и не сумевшего и отстоять своё искусство перед жаждой обогатиться материально. Главная мысль повести – истинное служение искусству требует от человека нравственной стойкости и мужества, понимания высокой ответственности перед обществом за талант. Ни того, ни другого не было у Чарткова (главного героя). Повесть состоит из двух частей: В первой рассматривается трагическая история художника Чарткова; вторая рассказывает историю преображения человека. “Талант есть драгоценнейший дар Бога – не погуби его”, – так учит своего сына старый художник, это и составляет основную идею произведения.

Объяснение:

Не благодари)

Серед істориків, що займа­ються питанням національних рухів, побутує думка, що у за­хідній європі модерний націона­лізм був справою державних політиків, тимчасом як у цен­тральній і східній європі саме поети, філологи та історики створювали національності135. це твердження, як і кожне уза­гальнення, є лише частково слушним, бо можна знайти ба­гато винятків і для першого, і для другого випадків. але в ці­лому воно вдало відображає особливість національного від­родження «недержавних наро­дів», що становили абсолютну більшість у центральній і схід­ній європі. втративши свою на­ціональну незалежність і стару еліту, вони були позбавлені до­ступу до політичних важелів вла­ди і відбудовувались «знизу» за­вдяки цілеспрямованим зусил­лям національно свідомої інте­лігенції. чеські, словацькі, укра­їнські та ін. будителі вважали, що їхні нації не вмерли, а лише приспані історією і їх треба «розбудити» і «відродити».