Міф про Геракла аналіз​

Геракл (Геркулéс — так його називали римляни) — один із най популярніших грецьких героїв, надоєний дивовижною силою, син Зевса й Алкмени. 12 подвигів Геракла стали основою багатьох міфів і творів мистецтва. Свій перший подвиг Геракл здійснив, задушивши величезного немейського лева. Важкою була битва героя з лернейською гідрою, бо на місці кожної відрубаної голови в неї виростали дві нові. Коли в околицях міста Стімфáла з’‎явилася зграя птахів із мідними дзьобами, яка спустошила місцевість, Геракл знову прийшов на до людям. Богиня Афіна дала йому мідні тимпáни (музичні інструменти, подібні до тарілок), від звуку яких птахи збожеволіли, і герой перестріляв їх із лука. Цар Еврістéй ставив чимало складних завдань Гераклові: то йому захотілося мати чудесну лань із мідними ногами й золотими рогами, то наказав убити страшенного кабана, який винищував околиці гори Еримáнф, то зажадав, щоб Геракл вичистив від гною стайні царя Áвгія... Звідси походить вислів авгієві стайні — у переносному значенні — бруд, щось дуже занедбане, безладдя.

Один із подвигів Геракл здійснює на острові Крит, де в царя Мíноса був величезний бик. Володар морів Посейдон наслав на тварину сказ, бик гасав по острові, убиваючи всіх, хто траплявся йому на дорозі І тільки Геракл не побоявся його.

Останній і найважчий подвиг Геракла — приборкання стоголового пса, стража царства мертвих Кéрбера (Цéрбера). Герой спустився в царство Аїда (підземне царство мертвих) і здолав жахливу потвору.

Объяснение:

Лиза - молчаливая, несколько замкнутая в себе девушка. она жила вместе с родителями на кордоне в лесу. преисполненная чувством надежды на счастье и ожиданием светлого будущего она шла по жизни. она всегда вспоминала напутствия родителей и обещания ей «счастливого завтра» . прожив в окружении леса, она выучила и поняла все, что относится к нему. лиза была хозяйственной и вполне приспособленной к жизни крепкой девахой. но в то же время она была ранима и сентиментальна. до войны лиза влюбилась только один раз. но чувства оказались невзаимными. лиза переживала, но, будучи сильной духом, она снесла эту боль, понимая своим юным умом, что это не последняя боль и что жизнь подкинет испытание похуже, а в конце непременно наступит то самое «завтра» , о котором лиза грезила всю свою жизнь