СaБIНw

05.09.2021 18:52

Экономика

Есть ответ 👍

1.Повноваження можна делегувати в таких випадках: а).межі повноважень розмиті;
б).завдання відповідає кваліфікації працівника і рівню його компетентності;
в).відповідальність визначається такою, що сама собою розуміється, але детально не обговорюється;
г).працівнику не повідомляється, як будуть оцінюватися кінцеві результати його роботи, якщо він намагатиметься виконати її відмінно, добре або задовільно.

2. Рішення стають управлінськими при делегуванні повноважень саме тому, що:
а).засновані на компенсаторному “зворотньому зв'язку” з виконавцями;
б).не мають зв'язку з виконавцями;
в).не мають компенсаторного “зворотнього зв'язку” з виконавцями;
г).не мають компенсаторного “зворотнього зв'язку”з керівником.

3. Практична реалізація принципу делегування повноважень може здійснюватися за такими напрямами:
а). передання всіх своїх функцій і прав членами керівництва підприємства керівникам лінійних і функціональних структурних підрозділів;
б).перерозподіл функцій між членами керівництва підприємства;
в).перерозподіл функцій тільки між членами адміністрації підприємства;
г).надання працівнику певних прав для виконання конкретного виду робіт.

4. Існують такі фактори, що перешкоджають активному делегуванню повноважень:
а).небажання керівника підприємства постійно контролювати всі деталі і моменти роботи;
б).правильне розуміння своїх позицій;
в).нейтральна участь керівника у розв'язанні усіх конфліктів і виробничих проблем;
г).недовіра до підлеглих, неправильне розуміння престижності.

5. Обов'язки працівника при управлінні з делегуванням відповідальності можуть бути сформульовані так:
а).працівник зобов'язаний інтенсифікувати діяльність на своїй ділянці, тобто завжди думати про те, як завтра поліпшити те, що є сьогодні;
б).робітник не зобов'язаний в рамках діапазону, що делегується, діяти і вирішувати самостійно;
в).про всі випадки, для регулювання яких повноважень працівника недостатньо, повідомляється нижчому за рангом для прийняття рішення;
г).працівник зобов'язаний інформувати свого керівника про делегований йому діапазон, щоб той мав про нього загальне уявлення й міг орієнтуватися у стані й розвитку цієї дільниці.

6.Цілі менеджера повинні відповідати таким вимогам:
а). фіксованість терміну виконання та значні витрати часу;
б). досяжність, конкретність та вимірюваність;
в). неясність вигод, що принесе робота;
г). неясність проблеми, що вирішується.

7. За характером спонукальних причин розрізняють такі види робіт менеджера:
а). з власної ініціативи, з ініціативи підлеглих та зверху;
б). комплексні, економічні, технічні; (просто види робіт)
в). короткострокові, довгострокові, середньострокові; (цілі)
г). збори, наради, прийом відвідувачів, обхід. (хронофаги)

вимірювання витрат робочого часу на здійснення окремих повторюваних елементів операцій для аналізу прийомів праці, розробки нормативів або визначення причин відхилення від норм це:
а). хронометраж;
б). фотографія;
в). сітьовий графік;
г). табличний метод.

9. Встановлення межі витрат праці на виконання певного обсягу робіт у даних організаційно-технічних умовах це:
а). розподіл праці на підприємстві;
б). оплата і стимулювання праці;
в). нормування праці;
г). сприятливий режим і умови праці.

10. Існують такі методи аналізу витрат часу по кожному виду робіт:
а). візуальний та метод найменших квадратів;
б). метод спрощених та хронометраж;
в). метод прямого та непрямого нормування;
г). метод Жорданових перетворень.