ОБЪЯСНИТЕ ЦИТАТУ «...Откуда мне было знать, что никогда и никому еще не прощалось, если в своем деле он вырывается вперед? Не жди тогда пощады, не ищи заступничества, для других он выскочка, и больше всех ненавидит его тот, кто идет за ним следом...».

То есть автор понял,как не быть первым Он понял это после того,как сам вырвался вперед всех ,опередил всех. И побежденные,конечно, были в обиде. Они завидуют,но вынужлены идти следом. И он понял,что как все,идущие впереди,стоит только споткнуться или ошибиться,как на него набросятся эти завистники беспощадно,со злостью. А заступится смогут не многие,а может и никто.

негору мав років десь із сорок. це був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст і, певно, дужий чоловік. чи мав він якусь освіту? мабуть, так, це видно було із зауважень, які часом прохоплювались у нього. він ніколи не говорив ні про своє минуле, ані про свою родину. звідки він прибув, де жив доти, чим займався — ніхто не знав. ніхто не знав і його планів на майбутнє. він тільки висловив якось намір висісти на берег у вальпараїсо. це був дивний чоловік. в усякому разі він, напевно, не був моряком. він розумівся на морських справах не більше за першого-ліпшого кока, який значну частину свого життя проплавав у морі. однак на морську хворобу він не слабував, а це вже неабияка перевага для корабельного кухаря.