14. С понятием декадентство связан A) классицизм B) романтизм C) сентиментализм D) символизм E) реализм

ответ:сентиментализм

Объяснение:

Классицизм 

Объяснение:

Классици́зм (фр. classicisme, от лат. classicus — образцовый) — художественный стиль и эстетическоенаправление в европейской культуре XVII—XIX вв.[1]

В основе классицизма лежат идеи рационализма, нашедшие яркое выражение в философии Декарта. Художественное произведение, с точки зрения классицизма, должно строиться на основании строгих канонов, тем самым обнаруживая стройность и логичность самого мироздания. Интерес для классицизма представляет только вечное, неизменное — в каждом явлении он стремится распознать только существенные, типологические черты, отбрасывая случайные индивидуальные признаки. Эстетика классицизма придаёт огромное значение общественно-воспитательной функции искусства. Классицизм устанавливает строгую иерархию жанров, которые делятся на высокие (ода, трагедия, эпопея) и низкие (комедия, сатира, басня). Каждый жанр имеет строго определённые признаки, смешивание которых не допускается.

Реали́зм — направление в литературе и искусстве, ставящее целью правдивое воспроизведение действительности в её типичных чертах. Господство реализма следовало за эпохой романтизма и предшествовало символизму (если не выделять натурализм).

Романти́зм (фр. romantisme) — идейное и художественное направление в европейской и американской культуре конца XVIII века — первой половины XIX века, характеризуется утверждением самоценности духовно-творческой жизни личности, изображением сильных (зачастую бунтарских) страстей и характеров, одухотворённой и целительной природы. Рас на различные сферы деятельности человека. В XVIII веке романтическим называли всё странное, живописное и существующее в книгах, а не в действительности. В начале XIX века романтизм стал обозначением нового направления, противоположного[1]классицизму и Зародился в Германии. Предвестник романтизма — «Буря и натиск» и сентиментализм в литературе.

Сентиментали́зм (фр. sentimentalisme, от фр. sentiment — чувство) — направление в западноевропейской и русской культуре и соответствующее литературное направление. Произведения, написанные в рамках данного художественного направления, делают особый акцент на чувственность, возникающую при их прочтении. В Европе существовал с 20-х по 80-е годы XVIII века, в России — с конца XVIII до начала XIX века.

Дка 55% только сегодня! сумасшедшие скидки + бесплатная доставка lamoda.ru 4.44/5 (88.82%) 102 голос[ов] головний герой п’єси авторства письменника кальдерона під назвою «життя – це сон» – це молода людина по імені сехисмундо – польський принц, син короля, інформацію про існування якого було прийнято рішення приховати у зв’язку з тим, що король отримав пророцтво, що його син може стати страшним тираном для всього народу. крім приховування цієї інформації, король був змушений посадити власного сина у в’язницю вже з ранніх років, щоб інформація про його існування не стала відома представників простого народу. це мало суттєвий вплив на особистість сина, його проблеми і ставленні до світу навколо. варто відзначити, що давати характеристику сехисмундо зовсім не так просто, як багатьом іншим героям інших творів. це так по причині того, що сам сехисмундо має досить розмитий і неоднозначний образ, який важко піддається розумінню. тим не менш, розкрити цей образ можна за аналізу змін, які з ним відбувалися і мали місце. по-перше, у сехисмундо було дуже багато часу на те, щоб подумати про своє життя, про роль у суспільстві і про все те, що він, ймовірно, міг би зробити і досягти, якщо б знаходився на свободі. бажання бути вільною людиною призводило до того, що він заздрив усім тим, хто володів такою можливістю. втім, йому судилося залишатися в ув’язненні далеко не все своє життя. одного разу батько вирішив випустити свого сина, щоб перевірити, чи дійсно той може стати тираном. і він переконався в цьому. коли сехисмундо опинився на волі, він став агресивним, нахабним і небезпечним для всього суспільства. звичайно, все це не могло сприяти продовженню його перебування на волі. батько прийняв цілком розумне рішення і повернув сехисмундо в ув’язнення. це дало цьому молодому чоловікові зайвий час для того, щоб подумати. і він змінився в черговий раз. в кінцевому підсумку, сехисмундо став людиною, яка пережла дуже серйозні життєві неприємності, але, тим не менше, зуміла завдяки ним здобути добрі і чесні риси характеру.