Напишіть твір-роздум "У чому сила першого кохання?", висловлюючи власні думки та наводячи приклади з повісті "Вітька+Галя..." (1-1,5 сторінки).

Рано чи пізно перше справжнє кохання приходить до кожної людини. Ось і Вітьку Горобця неповних чотирнадцяти років неочікувано "накрило", і він несподівано зрозумів, що його односельчанка Галя - то богиня. Так би і страждав собі хлопчина від нерозділеного кохання, аби не його вірний друг Федько Котигорошко. Енергійний, самовпевнений товариш, що ніколи не сумує і ладен знайти вихід із найскрутнішої ситуації, - це саме те, чого не вистачало спраглому серцю головного героя. І ось Вітька з Великих Чапель вже не Вітька. Він поет, співак, дуелянт, арештант, палій, рятівник і справжній герой для всіх сільських дівчат. А ще він хлопець, що має чудового друга, за до якого добивається згоди дівчини. Візитівкою Валентина Чемериса є тонкий гумор. Не є виключенням і "Повість про перше кохання". Закоханий головний герой та його вірний "зброєносець" потрапляють у кумедні ситуації на кожному кроці: то серенаду не під тим вікном заспівають, то зілля не від того вип'ють, а то й будинок чужий ледь не спалять... Та все зрештою закінчиться добре. Щиро раджу читати не тільки школярам як програмний твір, а й їх батькам, аби відчути себе знову юним.

Подробнее: https://www.yakaboo.ua/vit-ka-galja-abo-povist-pro-pershe-kohannja.html

Объяснение:

Тільки-тільки відлютувала громадянська війна. Через село хвилями прокочувалися червоні козаки, гетьманці, січові стрільці, петлюрівці, пройшло, відступаючи військо Пілсудського. У лісах іще блукають ті, кого голова комнезаму дядько Себастіян називає бандитами. З Херсонщини прибивається виснажена жінка з дитиною,— там голод. Про голод у південних селах говорять дядьки в своїх стихійних «політбесідах», згадуючи і про підступну «багряницю», Антанту, розруху. «Рощот панам» вони вже дали — поміщицькі маєтки, економії розгромлено, ще «коли настала революція». Незаможники тепер ведуть суперечки про землю, їм якраз нарізають ділянки з колишнього панського поля.

Цікаво коментує розвиток подій церковний староста, який до нової влади ставиться недовірливо, причому деякі його критичні репліки влучають у ціль досить точно: «…колись усі були люди, а тепер стали — куркулі, середняки і злидні»; «…що було моїм, то було моїм, а тепер ніхто не добере, де моє, де твоє, а де наше.

це основе