В основі усіх тем «Української симфонії» Калачевського Михайла Миколайовича — мелодії народних пісень. Назвіть їх.

Про розвиток (хоча й незначний) симфонічного жанру в Україні у XVIII—XIX ст. свідчать перші симфонії кінця XVIII ст.: «Українська симфонія» Е.Ванжури, симфонії Максима Березовського, Концертна симфонія Д. Бортнянського. В ХІХ столітті написали свої симфонії Іван Лозинський і Михайло Вербицький. В 1869 р. Микола Лисенко написав свою І «Юнацьку симфонію». Через кілька років з'являється твір М. Калачевського. Поза сумнівом, що композитор уже був обізнаний із доробком Лисенка. Уже було написано багато Лисенкових романсів на вірші Т. Шевченка. Можливо, Калачевський знав і його «Українську сюїту у формі старовинних танців на основі народних пісень» для фортепіано, і симфонію, адже вони навчались композиції в одного педагога.

Відзначимо, що у добиранні музичних тем та принципах їх розвитку Калачевський пішов за Миколою Лисенком і російськими композиторами-класиками. І в основі усіх тем «Української симфонії» — мелодії народних пісень. Характерно, що композитор зберігає жанрові особливості пісні, прагне повніше розкрити засобами оркестру, через велику музичну форму її образний зміст. Безперечно, на Калачевського мала вплив і західноєвропейська музика, зокрема симфонії І німецьких композиторів-романтиків Ф. Мендельсона і Р. Шумана.

Объяснение:

В основі усіх тем «Української симфонії» Калачевського Михайла Миколайовича — мелодії народних пісень: «Ой дівчино, ти моя мати» та «Ой джигуне, джигуне».

•    В течение длительного периода сельское хозяйство служило источником решения социально-экономических проблем страны.
•    Отвлечение огромных средств от развития собственно сельскохозяйственного производства и инфраструктуры села.
•    Уничтожение слоя самостоятельных зажиточных крестьян, желавших работать без диктата со стороны государства.    
•    Укрепление социальной базы сталинской диктатуры на селе, устранение реальной конкуренции как важного стимула развития.
•    Полное огосударствление сельскохозяйственного производства, подчинение всех сторон сельской жизни партийно-государственному руководству.    
•    Отчуждение крестьян от собственности и результатов труда; исчезновение достаточных экономических стимулов для крестьянского труда и развития колхозного производства.
•    Перемещение массы крестьян в промышленность и города.
•    Дефицит квалифицированной рабочей силы, молодежи на селе; возникновение различных социальных проблем в результате формированной урбанизации страны.