zuzin77

05.04.2022 04:58

Українська мова

Есть ответ 👍

В гостях у весни.
Ще ховаються по байраках сірі брилик залежного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осики на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах витикаються молодими стрілами трави. У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни. Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля.
Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як
струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живо
у цію вранішню годину. Сльозяться крихітні
передчуттям зеленої повені листя і трав. Він
посвiтлів, виграє новими кольорами, звуками.
при-ди-кум... чай-пить... чай-пить... Хто ж це
за випити чаю? Та це ж співочий дрiзд!
зовсім недавно повернувся з далекої Африки
і тепер спішить повідомити про це ніжними тре-
лями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони
також радіють, повернувшись до рідного лісу.
Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель,
дивиться на них з особливою заздрістю.
Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети
Цілий день бродив я весняним лісом. А під
вечір зяблик попередив мене: збирається дощ. На
гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед
дощем починає одноманітно ромити.
Що ж, пора йти додому мне написать план​