Якими постають дорослі у творі маленький принц?​

Пробачте, може я не так зрозумiла ваше запитання.

Объяснение:

У творi  написанi таки слова: Дорослі полюбляють цифри. Коли розповідаєш їм, що у тебе з'явився новий друг, вони ніколи не запитають про найголовніше. Ніколи вони не скажуть: «А який у нього голос? Які ігри він любить грати? Ловить він метеликів? »Вони запитують:« Скільки йому років? Скільки у нього братів? Скільки він важить? Скільки заробляє його батько? »І після цього уявляють, що дізналися про людину.

I ми бачимо дорослих якi не можуть гратись, вони тiльки думають про головне.

Король -- занодто цінував владу і хотів керувати усім, Шанолюб -- змусив Маленького принца аплодувати собі, цей дорослий хотів щоб його шанували. Пяничка -- людина порадокс, він вживав алкоголь бо соромився того що вживає алкоголь. Ділок -- вважав зірки своєю власністю і тому постійни їх рахував. Географ -- вивчав моря, гори і всяке інше навіть не бачивши це вживу. Ліхтарик -- виконував застаріле розпорядженя, а саме запалюватися й гаснути.

Слова Маленького принца після того як він це побачив: "Ну і дивні ці дорослі"

Основная проблема, которую Фонвизин поднимает в комедии «Недоросль», - проблема воспитания просвещенных передовых людей. Дворянин, будущий гражданин страны, который должен творить дела на благо отечества, с рождения воспитывается в атмосфере безнравственности, самодовольства и самодостаточности. В своей пьесе Фонвизин показал основное зло тогдашней русской жизни – крепостничество и нарисовал типичные черты русских крепостников.

     На безграничной власти крепостного права основан весь домашний уклад Простаковых. Автор разоблачает жадность и жестокость Простаковых, безнаказанность и невежество Скотининых. Мы видим неопрятную усадьбу Простаковых, где живут и Скотинины. Хозяйка дома то бранится, то дерется: «тем и дом держится». Простакова жестока и груба, но она безумно любит сына. Речь Простаковой безграмотна, но очень изменчива: от робкой интонации она легко переходит к властному грубому тону. Речь Скотинина не только груба, но и полностью соответствует фамилии. О себе и о других он говорит не как о людях, а как о животных.

     В лице грубого неуча Митрофанушки писатель показал «несчастные следствия дурного воспитания». Митрофанушка испорчен не тем воспитанием, которое ему дают, полным отсутствием воспитания и пагубным материнским примером. Первой учительницей и воспитательницей