Ендокринні залози що занурені в тканину щитоподібної залози називають​

За́лози вну́трішньої секре́ції або ендокри́нні залози (лат. glandulae endocrinae) — залози, які не мають вивідних проток і секретують свою «продукцію» — гормони, безпосередньо в кров. Саме через це їх називають залозами внутрішньої секреції (ендокринні залози). У людини до ендокринних залоз відносять: епіфіз, гіпофіз, щитоподібну, загруднинну (тимус), паращитоподібні, наднирники, острівці Лангерганса підшлункової залози та ендокринну частину статевих залоз. У зв'язку з цим підшлункову залозу та статеві залози відносять до змішаних залоз за типом секреції.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків, секрет виділяється в кров, а з неї надходить у міжклітинну рідину. Основна тканина — залозистий епітелій. Залози добре кровопостачаються та інервуються.

Ендокринні залози функціюють не ізольовано, а системно. Більшість гормональних процесів регулюється гіпофізом, який виділяє тропні гормони, що регулюють діяльність інших залоз. У свою чергу, секреторну діяльність гіпофіза регулює гіпоталамус, нейрони якого продукують нейроендокринні трансмітери, що стимулюють або пригнічують роботу гіпофіза. Ці два органи утворюють єдину гіпоталамо-гіпофізарну систему, в якій перший виконує регулюючу роль, а інший — ефекторну.

Наука, що вивчає залози внутрішньої секреції — ендокринологія.

Объяснение:

удачи

Эндокринная система

Объяснение:

лупа  – самый простой увеличительный прибор. главная часть ее  – выпуклое стекло – линза, увеличивающая рассматриваемый объект в 2-5  раз. некоторые лупы увеличение в 10-25  раз. одни из них имеют ручку (это ручная лупа), другие могут быть закреплены в специальном штативе  – штативная лупа.

для знакомства с клетками и их изучения используют увеличительные приборы – микроскоп и различные лупы. через лупу можно рассматривать объект при увеличении в 2-25 раз. микроскоп увеличивает рассматриваемый объект в несколько сот и тысяч раз.