Конспект і тезовий план до твору "двомовність і культура спілкування"

"ДВОМОВНІСТЬ І КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ"

У багатьох суспільствах окремі люди, певні соціальні верстви або й цілі народи у щоденному спілкуванні користуються двома мовами, переходячи з однієї на іншу залежно від комунікативної ситуації. Таке явище називають двомовністю, або білінгвізмом (лат. bі, bis - «двічі», lingua - «мова»).

Співвикористовувані мови ніколи не бувають симетричними, а двомовні комуніканти (білінгви) ніколи не володіють обома мовами однаково. На цій основі розрізняють першу мову - основну в мисленні й спілкуванні та другу - використовувану рідше або тільки в спеціальних сферах, наприклад, у науковій діяльності, офіційному спілкуванні, контактах з людьми, для яких ця мова рідна тощо. Тому в Україні є українсько-російська й російсько-українська двомовність.

Двомовність, а точніше, недостатнє володіння однією або й двома (трьома) співвикористовуваними мовами є основною причиною порушення культури, а часом і етикетності мовлення. Досконале оволодіння другою (третьою) мовою неможливе без акультурації - глибокого засвоєння культури (цивілізації), яка створюється й обслуговується цією мовою.

Перехід у процесі спілкування з однієї мови на іншу має назву перемикання коду. Це складний процес: мовцеві потрібно «ввімкнути» психічні механізми, які регулюють вимовляння звуків, наголошування слів, інтонування фраз, не кажучи вже про слово- і формовживання, поєднання слів, побудову висловлень. Тому дуже часто перемикання коду буває неповним, наприклад, лексика і граматика у мовця українська, а фонетика російська. У такому разі кажуть, що людина говорить з російським акцентом. Трапляється, що і лексика, і граматика в українському мовленні частково російська. Таке мовлення є змішаним - українсько-російським або російсько-українським. В Україні воно іменується суржиком (у прямому значенні суржик - це назва суміші жита і пшениці, ячменю і вівса тощо).

Ставлення культурних, освічених людей до суржика негативне. Треба намагатися говорити чистою мовою, не допускати інтерференції, тобто проникнення елементів однієї мови у мовлення іншої. А цього неможливо досягти без свідомого розрізнення елементів двох мов, а особливо без стійких умінь і навичок використання їх у мовленні.

(Я. Радевич-Винницький).

175

304

Посмотреть ответы 1

Ответы на вопрос:

SHERBINADARYA00

Українська мова

4,8(8 оценок)

1.тема жінки-матері досить широко представлена у творчості т. г. шевченка. трагічне спокутування гріхів молодості розкриває поет у поемі «наймичка». починаючи з прологу, де ведеться розповідь про знищення дітей вдовою, автор переносить нас на хутір багатого подружжя, де і відбуватимуться події.

народивши позашлюбну дитину, ганна мусила відректися від неї за законами тогочасної моралі. вона залишила дитину біля двору насті і трохима. але серце материнське — не камінь; прощаючись із своїм колишнім життям, до самозречення в ім’я свого сина, вона наймається на роботу в цей дім, щоб бачити дитину, щоб піклуватися про неї. усвідомлюючи свою провину, ганна мусить все життя спокутувати гріхи: живучи і рідного сина, не мала можливості почути від нього найдорожчого слова у світі — мамо. таким вже виявився непосильний тягар гріха молодої жінки. любляче серце ганни розривалося через тугу, через страждання, що не могла зайняти своє справжнє місце матері. доглядала, не досипала ночей, відчуваючи найменший шелест у кімнаті, чуючи дихання сина. вона жила у радості, бо доля дозволила їй бути поряд із дитиною, бачити її сімейне благополуччя, тримати на руках своїх онуків.

каралася і мучилася ганна все життя, від того, що вела подвійне життя, не зізнаючись у тому, що вона є матір’ю. безмежно люблячи дитину і усвідомлюючи провину перед нею, ганна ходить до києва, вимолюючи прощення у бога за свій тяжкий гріх.

т. г. шевченко з поетичною майстерністю зміг описати психологічну сутність материнської душі. коли читаєш фінальну сцену поеми «наймичка», на очі навертаються сльози. ледве дочекавшись марка, ганна перед смертю зізнається у тому, що стільки років ховала у найдальший куточок своєї душі. вона повідомляє йому, що є його матір’ю. настав той момент, коли ганна скинула з себе людські муки материнської недолі, коли вона сказала те, що не могла сказати раніше. і чиста вже, покаянна душа її, полетіла у вирій вічності, де запалає вогником материнської любові і синівського визнання.

ii варіант

всі ми більшою чи меншою мірою жертвуємо людям щось своє: час, знання, найвища самопожертва — в материнстві. мати дарує нам не лише свій час і безмежну любов — вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сердечної теплоти.

образ матері — доброї, щедрої на любов і ласку — постає перед нами із творів тараса шевченка. прикладом може служити ганна, головна героїня поеми «наймичка».

з особливою задушевністю розкриває поет багатий і прекрар- ний світ матері-селянки. ганна хоче бачити свого сина щасливим, хоче пізнати радість материнства. і, вдавшись до хитрощів, гірких, як і сама доля ганни, вона підкидає бездітним людям дитину, а сама йде до них наймичкою. коли ганна приходить найматися, то одразу ж погоджується працювати за будь-яку плату, навіть безплатно, щоб тільки бути коло дитини. а коли вже вона доглядала сина, то так піклувалася, що й з іншої хати чула, «як дитина дише». таке відчуття властиве тільки матерям.

життя ганни — материнський подвиг. їй соромно за свою провину, вона боїться осуду сина. і навіть перед смертю їй нелегко зізнатися. та не хочеться їй брати «гріха» з собою. ганна намагається пояснити синові, чому підкинула його чужим людям, прагне знайти слова, які б не поранили його душу, а викликали до старої матері жаль і прощення. зізнання забрало у ганни останні сили. вона «оніміла», навіть не попрощавшись з марком.

і. франко писав, що «наймичка — натура безмірно глибока, чуття у неї сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, є забути про себе саму, віддати все своє життя на користь своєї дитини».

тарас шевченко всім серцем співчуває і захищає у своїх творах жінку-покритку, хоч народна мораль її засуджує. він страждає разом з нею. митець усім серцем схиляється перед образом простої неосвіченої селянської жінки — цієї безталанної мадонни українського народу.

3.1. ніколи не здаватися і йти до своєї мети ("кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте").

2. шанувати нашу неньку-україну, нашу мову ("і чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь"). 3. не забувати наших пращурів, які боролися за нашу свободу. 4. бути завжди напоготові, щоб стати і захищати нашу державу. 5. бути обережними і "не кохатися з москалями, бо москалі чужі " 6. любити один одного і завжди один одному.

Реши свою проблему, спроси otvet5GPT

Быстро
Мгновенный ответ на твой вопрос
Точно
Бот обладает знаниями во всех сферах
Бесплатно
Задай вопрос и получи ответ бесплатно

Задай свой вопрос

Популярно: Українська мова

Есть вопросы?

Как otvet5GPT работает?

otvet5GPT использует большую языковую модель вместе с базой данных GPT для обеспечения высококачественных образовательных результатов. otvet5GPT действует как доступный академический ресурс вне класса.
Сколько это стоит?

Проект находиться на стадии тестирования и все услуги бесплатны.
Могу ли я использовать otvet5GPT в школе?

Конечно! Нейросеть может помочь вам делать конспекты лекций, придумывать идеи в классе и многое другое!
В чем отличия от ChatGPT?

otvet5GPT черпает академические источники из собственной базы данных и предназначен специально для студентов. otvet5GPT также адаптируется к вашему стилю письма, предоставляя ряд образовательных инструментов, предназначенных для улучшения обучения.