Що і чому Олександр Мокидонський називав другим батьком?​

тому що він був самий відважний воїн

Объяснение:

тому що він був самий відважний воїн

Відповідь:

Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.), — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Ганг, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας).

Пояснення:так написано у вікіпедії

НАДІЮСЬ Я ДО ТОБІ!!!)))

италия после первой мировой войны. приход фашистов к власти

италия стала первой страной, в которой к власти пришли фашисты.  причинами  этого было:

1) сложное социально- положение после войны (большие потери – 700 тыс. убитых, лишилась 1/3 национальных богатств, огромные расходы на войну, внешняя задолженность) à послевоенный кризис;

2) участие в войне не принесло ожидаемой прибыли («утерянная победа»), не смогли добиться удовлетворения одного из главных своих требований – присоединения к ней обещанных территорий à рост шовинистических и националистических настроений, особенно в армии и среди бывших фронтовиков;

3) острый политический кризис, слабость парламента, правящей либеральной партии (джолитти), не имевшей абсолютного большинства в парламенте;

4) 1919 – 1920 гг. – годы «красного двухлетия» - массовой забастовочной борьбы, вплоть до захвата рабочими предприятий, рост влияния левых партий – социалистов и коммунистов;

5) король, крупная буржуазия, аграрии нуждались в сильной власти, которая гарантировала бы им стабильность;

6) низкий уровень жизни и политической культуры населения, масса нерешенных социальных проблем. народ устал, хотел стабильности, быстрого решения своих проблем.

все это обещала сделать возникшая в  1921 г.  национальная фашистская партия, во главе бенито  муссолини. они обещали всем, все, и сразу.

в результате 28 октября 1922 г. произошел «похода фашистских отрядов на рим». муссолини был назначен главой правительства, и начался процесс постепенного перехода к фашистской диктатуре. в  1924 г.  на парламентских выборах, отчасти и сфальсифицированных, победу одержала национальная фашистская партия.

в следующие три года был осуществлен ряд мероприятий, принят ряд законов, которые означали ограничение демократии и переход к диктатуре. в30-е годы  окончательно сложился облик итальянского фашизма как тоталитарной системы.

в 30-е годы окончательно сложился  облик итальянского фашизма как тоталитарной системы:

1) правительство получило право издавать декреты, имеющие силу закона (становится центральным органом и исполнительной, и законодательной власти);

2) парламент не был распущен, но по существу не действовал, а в 1939 г. был подменен большим фашистским советом;

3) после покушения на муссолини - чрезвычайные законы, по которым запрещались все демократические свободы (все политические партии, кроме фашистской, оппозиционные газеты, свободные профсоюзы и забастовки);

4) создана тайная полиция, особый трибунал, введена смертная казнь;

5) функции органов местной власти передавались назначаемым сверху префектам;

6) в руках эля дуче – пост главы правительства, начальника внутренней полиции, главы фашистской партии и еще ряд министерских постов;