поетичного натхнення у природи ліричний герой твору:
А) «Осінь-маляр із палітрою пишною…» М. Рильський

Б) «Сама собою річкою ця тече…» М. Вінграновський

В) «Журавлі високі пролітають…» Є. Гуцала

Г) «Чарівники» Є. Гуцала

ответ:

видатний філософ і гуманіст г. с. сковорода значну увагу приділяв проблемі самопізнання, яке вважав шляхом до щастя людини. великого значення він надавав інтелекту. розум для людини – це основне, без нього воля сліпа. освіта, наука – джерело розумового розвитку людини. він закликав кожного до пізнання своєї “сродності”, тобто природних задатків, нахилів до праці за покликанням. сума знань – це ще не все. потрібно виховати людину високоморальною, розумною, благородною.

є така поведінка людей, яка спрямована на досягнення щастя.щастя людей – у їх “сродній” праці.

сковорода вимагав виховання в народі патріотичних почуттів, любові до великої русі, до дружби між людьми.

його ідеї патріотизму, гуманного ставлення до особистості, глибока віра в силу розуму, нетерпиме ставлення до знущання з людини, до брехливості, жадібності, плазування мали прогресивне значення.

визначне місце в теорії морального становлення належить його на працю та трудове виховання.

учення г. сковороди про трудову діяльність органічно пов’язане і його теорією щастя людини, самопізнання “сродності”.

праця – природна потребаспоріднену працю

видатний філософ і гуманіст г. с. сковорода значну увагу приділяв проблемі самопізнання, яке вважав шляхом до щастя людини. великого значення він надавав інтелекту. розум для людини – це основне, без нього воля сліпа. освіта, наука – джерело розумового розвитку людини. він закликав кожного до пізнання своєї “сродності”, тобто природних задатків, нахилів до праці за покликанням. сума знань – це ще не все. потрібно виховати людину високоморальною, розумною, благородною.

є така поведінка людей, яка спрямована на досягнення щастя.

а щастя людей – у їх “сродній” праці.

сковорода вимагав виховання в народі патріотичних почуттів, любові до великої русі, до дружби між людьми.

його ідеї патріотизму, гуманного ставлення до особистості, глибока віра в силу розуму, нетерпиме ставлення до знущання з людини, до брехливості, жадібності, плазування мали прогресивне значення.

визначне місце в теорії морального становлення належить його на працю та трудове виховання.

учення г. сковороди про трудову діяльність органічно пов’язане і його теорією щастя людини, самопізнання “сродності”.

праця – природна потреба

кожного, але тільки праця вільна, “еродна”. щастя людини, писав сковорода, – у спорідній праці її для суспільного добра. загальне благо і особисте щастя повністю іалежать від того, чи працюватимуть люди відповідно до природних нахилів “еродності”, чи ні. він закликав: пізнай самого себе і відповідно працюй.

учення сковороди про працю і виховання любові до неї – цініий внесок до скарбниці філософської, етичної, педагогічної світової думки.