1.Кострукціонний матеріал складається з:
А) 2-х і більше елементів;
Б) одного елемента;
В) 10-ти елементів.
2. Які породи деревини ви знаєте? Перерахувати.
3. Якість виробів оцінюють за споживчими ознаками, це:
А) соціальні показники;
Б) функціональні ознаки;
В) естетичні ознаки;
Г) конструктивні ознаки.
4. До виробничих ознак належать:
А) Екологічні показники;
Б) технологічні показники;
В) техніко-економічні.
5. Вологість деревини-це постійна величина чи вона змінюється?
6. Сушіння деревини буває:
А) хімічної;
Б) природної;
В) штучної.
7. До фізичних властивостей деревини відносяться:
А) щільність;
Б) вологість;
В) колір;
Г) запах;
Д) всі відповіді правильні.
8. Яка з порід деревини не є хвойною?
А) сосна; в) ялиця;
Б) кедр; г) вільха.
9.. До механічних властивостей деревини відносяться:
А) твердість;
Б) міцність;
В) щільність;
Г) пружність.
10. Які з цих інструментів використовують вимірювання і розмітки?
А) косинець; в) штангенциркуль;
Б) Мейсель; г) рейсмус.
11. До ріжучим інструментів належать:
А) Рейєр; в) рубанок;
Б) стамеска; г) шліфов.машіна.

12. Для розмічання великої кількості однакових деталей використовують ...
А) малку; в) шаблон:
Б) косинець; г) циркуль.
13. Куля матеріалу на заготівлі, який залишають для отримання точних розмірів, має назву ...
А) допуск; в) припуск;
Б) запуск; г) шлюб.
14. Найбільшу щільність мають такі породи деревини (700-900)
А) липа; в) ялина;
Б) сосна; г) береза.
15. Малу щільність (400-550) мають такі породи деревини:
А) дуб; в) яблуня;
Б) липа; г) груша.
16. До пиломатериалів відносяться:
А) брус; в) дошка;
Б) стілець; г) крона.
17. Як називається спиляне і очищене від гілок дерево?
А) кряж; в) брус;
Б) колода; г) ствол.
18. Яка частина дерева приймає органічні речовини, необхідні для його росту.
а) крона; в) стовбур;
Б) кора; г) корінь.
19. Як називається природний малюнок на обробленої поверхні дерева?
А) структура; в) текстура;
Б) фактура; г) паралельні лінії.
20. Чим відрізняється креслення виробу від ескізу виробу? Описати.

Объяснение:

1) Со́лнечное затме́ние — астрономическое явление, которое заключается в том, что Луна закрывает (затмевает) полностью или частично Солнце от наблюдателя на Земле. Солнечное затмение возможно только в новолуние, когда сторона Луны, обращённая к Земле, не освещена, и сама Луна не видна. Затмения возможны, только если новолуние происходит вблизи одного из двух лунных узлов (точки пересечения видимых орбит Луны и Солнца), не далее, чем примерно в 12 градусах от одного из них. В год на Земле может происходить от 2 до 5 солнечных затмений, из которых не более двух — полные или кольцеобразные. В среднем за сто лет происходит 237 солнечных затмений, из которых 160 — частные, 63 — полные, 14 — кольцеобразные. В определённой точке земной поверхности затмения в большой фазе происходят достаточно редко, ещё реже наблюдаются полные солнечные затмения.

Лу́нное затме́ние — затмение, которое наступает, когда Луна входит в конус тени от Земли. Диаметр пятна тени Земли на расстоянии 363 000 км (минимальное расстояние Луны от Земли) составляет около 2,6 диаметра Луны, поэтому Луна может быть затенена целиком. В каждый момент затмения степень покрытия диска Луны земной тенью выражается фазой затмения. В связи с несовпадением плоскостей лунной и земной орбит далеко не каждое полнолуние сопровождается лунным затмением, и далеко не каждое лунное затмение — полное. Максимальное количество лунных затмений за год — 4 (например, в 2020 и 2038 годах), минимальное количество лунных затмений — два в год. Затмения повторяются в прежнем порядке каждые 6585⅓ дней (или 18 лет 11 дней и ~8 часов — период, называемый са́рос); зная, где и когда наблюдалось полное лунное затмение, можно точно определить время последующих и предыдущих затмений, хорошо просматриваемых в этой местности. Эта цикличность часто точно датировать события, описываемые в исторических летописях.

3) Фаза Земли — форма освещённой части поверхности Земли при наблюдении с Луны (или с другого объекта). С Луны фазы Земли меняются постепенно и циклично с периодом, равным синодическому лунному месяцу (около 29,53 дней), с которым меняется расположение Земли и Луны на орбите вокруг