НЕ є дійовою особою твору "Гер Переможений" Л.Пономаренко
А ГАНС
Б ФРІДРІХ
В ОХОРОНЕЦЬ
Г БЕЗІМЕННИЙ ОПОВІДАЧ

Укожної людини одна батьківщина. це те місце на її великій території, де вона народилася, виросла, яке не раз проміряла своїми ногами. моя батьківщина —україна.

я щаслива з того, що народилася і живу саме в україні. я люблю її за безмежні, красиві, неосяжні простори. вийди в поле — і ти залюбуєшся полями високого жита, яке стоїть неначе дві високі стіни. увійди в нього — і тебе сховають його колоски. тільки синє небо є твоїм дороговказом. милує душу така краса. здається йшов би вічність цією стежкою, аби вона не кінчалася. а архітектура міст українських! київ, харків, львів. вона свідчить про високий рівень культури наших пращурів.

хто не милувався софією київською і золотими воротами княжого міста, видубицьким монастирем и києво-печерською лаврою з успенським собором, старовинним подолом сивочолим борисфен-дніпром? все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться наша земля. ось уже п'ятнадцять століть височіє н дніпровських схилах золотоверхий київ, якому випала історична місія стати «матір'ю міст руських», відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав європи київської русі. з високості київських пагорбів далекі простори поза дніпром, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли чиї ми діти? хочеться знати, хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому і якою мовою спілкувалися наші предки, якого походження слово «україна». з високості рідну землю, захоплюєшся її красою і величчю. яка широчінь! який простір! на заході постають зелені карпатські гори, на півдні золотиться море золотої пшениці, на сході встають терикони донецьких шахт, на півночі багряніють червоною калиною ліси. і все це моя батьківщина — україна.