Характеристика мохи папороті і покритонасінних рослин?

Покритонасінні (найбільші за кількістю видів — понад 250 тис.) розповсюджені на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і в різноманітних екологічних умовах, це панівні рослини сучасності. Дозволили їм стати панівною групою такі фактори:

• утворення насінних зачатків усередині за­в’язі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом з насіниною складають плід;

• у всіх покритонасінних подвійне запліднення і вторинний ендосперм;

• наявність приймочки маточки, до якої потрапляє пилок, перш ніж дістатися до насінного зачатку;

• наявність квіток — квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження.

Це найголовніші відмінні ознаки покритонасінних.

Відділ Покритонасінні поділяють на два класи: Дводольні та Однодольні. Дводольні мають зародок з двома сім’ядолями; кількість частин у квітці у кожному колі кратна п’яти або чотирьом; провідні пучки в стеблі розташовані по колу (упорядковано); жилкування листків сітчасте; коренева система стрижнева. Однодольні мають зародок з однією сім’ядолею; кількість частин у квітці в кожному колі кратна трьом; провідні пучки розташовані в стеблі безладно; жилкування листків дугове або паралельне; коренева система мичкувата (складається з додаткових коренів). Характеризуючи рослину, усі ознаки необхідно розглядати в комплексі. За однією ознакою неможливо розпізнати, однодольна чи дводольна рослина, бо є винятки за кожною з ознак. Дводольних набагато більше, ніж однодольних (приблизно в 4 рази). Кожен з класів поділяють на підкласи (дводольні — на 8 підкласів, одно­дольні — на 3). Підкласи діляться на порядки, а ті — на родини. Родин у відділі понад 250. У нашій країні зустрічаються види не з усіх родин: немає видів із суто тропічних родин і суто арктичних. Найбільше видів у наш час мають родини Айстрові (22 тис.) з дводольних та Орхідні (20 тис.) з однодольних.

Только это знаю, надеюсь что хоть с чем-то